Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації icon

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації




НазваУправління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації
Сторінка1/2
Дата конвертації25.11.2012
Розмір0.56 Mb.
ТипДокументи
джерело
  1   2














УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ СУМСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ


ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА


Календар знаменних

і пам’ятних дат

Сумщини

на 2012 рік


Суми 2011



Передмова

«Календар знаменних і пам’ятних дат Сумщини на 2012 рік» призначений надати допомогу бібліотекарям області у плануванні краєзнавчої роботи на 2012 рік і популяризації серед широкого кола читачів літератури до ювілейних дат Сумщини.

Календар містить хронологічний перелік основних знаменних і пам’ятних дат області на 2012 рік. До окремих дат подаються інформаційні довідки і бібліографічні списки літератури. Ці дати у переліку позначені зірочками. Статті, присвячені ювілейним датам поетів Олександра Педяша і Миколи Гриценка написані на наше замовлення спеціально для календаря відомим українським письменником, лауреатом літературної премії ім. М. Хвильового Юрієм Цариком.

Бібліографію, яка додається до ювілейних статей, слід доповнювати новою поточною інформацією. Також стануть у нагоді і календарі: «Знаменні і пам’ятні дати Сумщини на 2007 рік», «Знаменні і пам’ятні дати на 2002 рік».

Відбір літератури закінчено в червні 2011 року.

Свої доповнення і зауваження просимо надсилати до відділу краєзнавчої літератури і бібліографії Сумської ОУНБ.


Січень

1 65 років від дня народження В. М. Вандишева (1947), доктора філософських наук, професора СНАУ, уродженця м. Стрий Львівської області.

3 70 років від дня народження І. Д. Низового (1942), поета, публіциста, члена НСПУ, лауреата обласної комсомольської премії ім. Б. Горбатова, уродженця с. Марківка Білопільського району.

6 75 років від дня народження В. П. Єрмоленка (1937), члена Національної спілки художників України, заслуженого художника України, художника декоративно-прикладного мистецтва, кераміста, уродженця Кіровоградської області. Живе і працює в м. Суми.

6* 80 років від дня народження І. С. Маслова (схиархімандрита Іоанна) (1932-1991), магістра богослов’я, Глинського старця, уродженця с. Потапівка Глухівського району.

10 90 років від дня народження М. І. Жужоми (1922-1981), Героя Радянського Союзу, кавалера «Срібної Зірки» (США), найвищих нагород Польщі і Югославії, уродженця Донецької області. Жив і працював у м. Глухів.

15 75 років від дня народження В. Г. Морданя (1937), поета, члена НСПУ, уродженця с. Новосільське Лебединського району.

17 140 років від дня народження А. Я. Шабленка (1872-1930), українського письменника, уродженця м. Суми.

21 100 років від дня народження А. Л. Каплунова (1912-1943), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Глухів.

28 75 років від дня народження Ю. М. Александрочкіна (1937-2008), художника-живописця, члена Національної спілки художників України, уродженця м. Волгоград (Росія).

28 90 років від дня народження І. Х. Дерев’янка (1922-1996), хірурга, заслуженого лікаря УРСР, народного лікаря СРСР, уродженця с. Стецьківка Сумського району.


Лютий

4 135 років від дня народження М. О. Макаренка (1877-1938), археолога, мистецтвознавця, художника, уродженця с. Москалівка Роменського району.

7 85 років від дня народження В. П. Куца (1927-1975), видатного спортсмена, легкоатлета, заслуженого майстра спорту СРСР, дворазового олімпійського чемпіона, уродженця с. Олексине Тростянецького району.

16 65 років від дня народження Г. В. Ареф’євої (1947), заслуженого працівника культури України, директора Сумського художнього музею ім. Н. Х. Онацького, уродженки м. Уральськ Казахської РСР.

19 75 років від дня народження А. М. Семенюти (1937-1978), талановитого поета, перекладача, уродженця с. Битиця Сумського району.

20 100 років від дня народження Г. І. Меншуна (1912-1980), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Тулиголове Кролевецького району.

23 80 років заснування Краснопільської районної газети «Перемога» (1932).

27 195 років від дня народження В. М. Лазаревського (1817-1890), письменника, перекладача, помічника і друга В. Даля, уродженця с. Шевченкове Конотопського району.

28 70 років від дня народження Ю. Й. Назаренка (1942), поета, члена НСПУ, лауреата Всеукраїнської літературної премії ім. О. Олеся, уродженця м. Білопілля.

28 90 років від дня народження М. С. Лиховида (1922-1944), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Могриця Сумського району.


Березень

2 150 років від дня народження І. Г. Савченка (1862-1932), відомого медика в галузі патології та імунології, уродженця х. Хрещатик Роменського району.

4 90 років від дня народження М. Коцюби (І. М. Яновського) (1922-1981), письменника, заслуженого вчителя УРСР, уродженця с. Реутинці Кролевецького району.

4 90 років від дня народження Г. М. Шевченка (1922-1944), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Берестівка Липоводолинського району.

18 90 років від дня народження І. І. Хиценка (1922-1945), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Славгород Краснопільського району.

24 80 років заснування Липоводолинської районної газети «Наш край» (1932).

25 265 років від дня народження О. А. Безбородька (1747-1799), державного діяча, дипломата, уродженця м. Глухів.

27 75 років від дня народження О. О. Скоромця (1937), доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки РФ, члена-кореспондента Російської Академії медичних наук, уродженця с. Анастасівка Роменського району.

29* 60 років від дня народження О. Д. Педяша (1952-2006), поета, члена НСПУ, лауреата обласної комсомольської премії ім. П. Рудя, уродженця м. Пирятин Полтавської області.


Квітень

- 35 років відкриття Сумського національного аграрного університету (1977).

3 85 років від дня народження Н. П. Грибань (1927), художниці, майстра розпису тканин, заслуженого художника УРСР, уродженки с. Чапліївка Шосткинського району.

3 95 років заснування газети Сумського району «Вперед» (1917).

9 120 років від дня народження С. Я. Алимова (1892-1948), поета-пісняра, уродженця с. Славгород Краснопільського району.

14 55 років від дня народження О. Г. Бесчастнова (1957-2001), льотчика-випробувача, Героя Росії, уродженця м. Іркутськ (Росія). Вчився в СШ № 4 м. Суми.

14  125 років від дня народження І. П. Кавалерідзе (1887-1978), скульптора, кінорежисера, драматурга, народного артиста УРСР, уродженця с. Новопетрівка Роменського району.

22 80 років від дня народження К. Б. Кульомзи (1932-1992), народного цілителя, уродженця м. Лебедин.


Травень

5 110 років від дня народження І. І. Воликівської (1902-1979), української співачки, народної артистки УРСР, уродженки с. Засулля, тепер у складі м. Ромни.

6 95 років від дня народження Є. П. Багацького (1917-1996), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Покровка Краснопільського району.

9* 50 років від дня народження М. С. Гриценка (1962), поета, прозаїка, журналіста, члена НСПУ, члена Національної спілки журналістів України, громадського діяча, лауреата Всеукраїнської літературної премії ім. Л. Глібова, Всеукраїнської літературної премії ім. О. Олеся, міжнародної літературної премії ім. І. Кошелівця, уродженця с. Тимченки Недригайлівського району.

28 100 років від дня народження Г. А. Виноградова (1912-1963), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Кролевець.


Червень

4 110 років від дня народження О. П. Сулими-Блохин (літ. псевд. Іванна Чорнобривець) (1902-1990), мовознавця, літературознавця, поетеси української діаспори, громадської діячки, уродженки м. Охтирка.

7 125 років від дня народження С. А. Ковпака (1887-1967), командира партизанського з’єднання в роки ВВв, двічі Героя Радянського Союзу, уродженця м. Котельва Полтавської області.

11 95 років заснування Охтирської міськрайонної газети «Прапор перемоги» (1917).

19 365 років заснування смт. Липова Долина (1647).

22 80 років від дня народження Н. В. Гурської (1932), артистки, народної артистки УРСР, уродженки м. Ромни.

22 90 років від дня народження В. С. Петрова (1922-2003), двічі Героя Радянського Союзу, уродженця Запорізької області, випускника Сумського артучилища.

24 55 років від дня народження В. Б. Бикова (1957), архітектора, лауреата Державної премії України в галузі архітектури, уродженця м. Алчевськ Луганської області.

25 65 років від дня народження В. Г. Кременя (1947), доктора філософських наук, професора, дійсного члена і Президента Академії педагогічних наук України, лауреата міжнародної премії ім. Г. С. Сковороди, уродженця с. Любитове Кролевецького району.

26 95 років від дня народження В. О. П’янкова (1917), поета, журналіста, члена Національної спілки журналістів України, уродженця Свердловської області.

30 60 років від дня народження М. І. Лаврика (1952), заслуженого працівника легкої промисловості України, громадського діяча, почесного громадянина м. Ромни, уродженця с. Коровинці Недригайлівського району.


Липень

7 85 років від дня народження І. Г. Удода (1927), поета-сатирика, уродженця с. Дмитрівка Буринського району.

10 65 років від дня народження Ю. С. Кобилякова (1947), архітектора, заслуженого архітектора УРСР, члена Національної спілки архітекторів України, лауреата премії Ради міністрів СРСР у галузі архітектури, уродженця с. Ворожба Білопільського району.

12 110 років від дня народження П. Л. Кульбаки (1902-1971), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Хотминівка Глухівського району.

16 75 років від дня народження А. М. Роговцевої (1937), народної артистки УРСР, народної артистки СРСР, Героя України, уродженки м. Глухів.

16 110 років від дня народження П. Т. Мужецького (1902-1972), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Уцькове Путивльського району.

16 120 років від дня народження А. М. Бондаровича (1892-1975), художника-живописця, графіка, уродженця с. Рогізне Білопільського району.

20 90 років від дня народження А. Д. Воропая (1922-1986), поета-гумориста, уродженця с. Череватівка Білопільського району.

22 130 років від дня народження Д. Д. Бурлюка (1882-1967), видатного українського та російського художника-футуриста, поета, уродженця х. Семиротівщина біля с. Рябушки Лебединського району.

26 85 років від дня народження Ф. Г. Коровая (1927-1989), українського домбриста, педагога, заслуженого діяча мистецтв України, уродженця м. Суми.


Серпень

2 95 років від дня народження О. Я. Ющенка (1917-2008), поета, публіциста, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата премій ім. П. Тичини, М. Коцюбинського, М. Хвильового, О. Олеся, О. Вишні, премії Всеукраїнського культурно-національного фонду Т. Г. Шевченка, члена НСПУ, уродженця с. Хоружівка Недригайлівського району.

4 90 років від дня народження П. П. Сагайдачного (1922-2009), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Княжичі Ямпільського району.

10 275 років від дня народження А. П. Лосенка (1737-1773), художника-академіка, уродженця м. Глухів.

11 100 років від дня народження В. Г. Скринька (1912-1984), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Боромля Тростянецького району.

15 90 років від дня народження Л. М. Тюльпи (1922-1994), архітектора, заслуженого архітектора УРСР, уродженця м. Глухів.

17 95 років заснування обласної громадсько-політичної газети «Сумщина» (1917).

18 110 років від дня народження М. С. Угрюмова (1902-1982), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Путивль.

19 65 років від дня народження М. В. Шевченка (1947), українського поета, лауреата республіканської комсомольської премії ім. М. Островського, премії ім. В. Сосюри, Нечуя-Левицького і П. Усенка, заслуженого діяча мистецтв України, члена НСПУ, уродженця с. Обтове Кролевецького району.

20 75 років від дня народження К. І. Квітчастої (1937-2010), поетеси, уродженки с. Грунь Охтирського району.

21 100 років від дня народження М. Н. Фролова (1912-1945), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Погрібки, нині с. Коротченкове Шосткинського району.

22 100 років від дня народження С. І Дикалова (1912-1949), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Охтирка.

25 45 років початку тролейбусного руху в Сумах (1967).

27 90 років від дня народження І. К. Северина (1922-1943), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Хмелів Роменського району.

29 110 років від дня народження О. І. Кузьоми (1902- ?), видатного рибовода-селекціонера України, уродженця м. Ромни.


Вересень

5 60 років від дня народження В. М. Деркача (1952), хормейстера, заслуженого працівника культури УРСР, члена Всеукраїнської музичної Спілки, лауреата Всесоюзного фестивалю народної творчості, уродженця с. Веселка Житомирської області.

5 75 років від дня народження В. М. Положія (1937-2000), вченого-економіста, педагога, доктора економічних наук, професора, уродженця х. Ново-Зінів Білопільського району.

7 75 років від дня народження В. Ю. Голубченка (1937), краєзнавця, доцента СДПУ ім. А. С. Макаренка, журналіста, члена НСЖУ, уродженця с. Локня Сумського району.

7 90 років від дня народження О. І. Губара (1922), критика, літературознавця, члена СП СРСР, лауреата премії ім. С. Руданського, уродженця с. Ярошівка Роменського району.

12 110 років від дня народження П. С. Тимченка (1902-1990), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Гребениківка Тростянецького району.

14 100 років від дня народження С. Н. Шульги (1912-1960), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Жигайлівка Тростянецького району.

17 65 років заснування Роменського коледжу державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» (1947).

19 70 років від дня народження В. І. Будянського (1942), українського актора, майстра художнього слова, заслуженого артиста УРСР, доцента кафедри української літератури СДПУ ім. А. С. Макаренка, уродженця с. Черняків Харківської області.

21 100 років від дня народження П. А. Стефарова (1912-2000), письменника-натураліста, уродженця Смоленської області. Прожив майже 60 років у Сумах.

25 (за ст. ст.) 190 років від дня народження І. Г. Харитоненка (1822-1891), відомого цукрозаводчика, промисловця, мецената, уродженця с. Нижня Сироватка Сумського району.

26* 80 років від дня народження В. Г. Дудченка (1932), журналіста, краєзнавця, поета, почесного журналіста України, почесного члена Національної спілки краєзнавців, Всеукраїнського товариства пам’яток історії і культури, уродженця м. Лебедин.

27 120 років від дня народження Г. В. Михайличенка (1892-1919), українського письменника, громадського і політичного діяча, уродженця с. Студенок, тепер с. Миропілля Краснопільського району.

28 60 років від дня народження О. Я. Гараніної (1952), хореографа, заслуженого працівника культури України, доцента СДПУ ім. А. С. Макаренка, уродженки с. Нижня Сироватка Сумського району.

28 100 років від дня народження М. Г. Беспалова (1912-1973), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Славгород Краснопільського району.


Жовтень

4 95 років від дня народження Є. М. Терезова (1917-1943), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Суми.

10 90 років від дня народження П. А. Мирошниченка (1922-1944), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Запсілля Краснопільського району.

10 140 років від дня народження М. К. Грунського (1872-1951), мовознавця-славіста, заслуженого діяча науки УРСР, доктора філологічних наук, уродженця м. Суми.

14 125 років від дня народження М. Я. Рудинського (1887-1958), українського археолога, музеєзнавця, доктора історичних наук, уродженця м. Охтирка.

18 75 років від дня народження В. М. Лук’яненка (1937), доктора технічних наук, професора ХДПУ, академіка Української академії інженерних наук, Героя Соціалістичної Праці, Почесного машинобудівника Росії, лауреата Державної премії УРСР, почесного громадянина м. Суми, Героя України, уродженця м. Харків.

23 90 років від дня народження П. А. Логвина (1922), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Череватівка Білопільського району.

25 75 років від дня народження Г. Б. Андрусенко (1937), мистецтвознавця, уродженки м. Тростянець.

26 90 років від дня народження В. С. Нагорного (1922-1964), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Угроїди Краснопільського району.

28 100 років від дня народження Д. А. Карабана (1912-1945), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Лебедин.

30 100 років від дня народження Ю. Ф. Горбушка (1912-1945), Героя Радянського Союзу, уродженця м. Охтирка.


Листопад

- 95 років відкриття Сумського машинобудівного коледжу СДУ (1917).

3 75 років від дня народження І. В. Чорноброва (1937), лікара-епідеміолога, історика медицини, уродженця с. Ільок-Пеньківка, нині Бєлгородської області Росії. З 1965 р. працює в Сумській області.

3 90 років від дня народження О. П. Столбіна (1922), українського письменника, члена НСПУ, лауреата літературної премії ім. М. Трублаїні, обласної премії ім. М. Хвильового, уродженця с. Тьоткине Глушківського району Курської області.

7 95 років від дня народження Л. Ю. Кербеля (1917-2003), скульптора, народного художника СРСР, дійсного члена АМ СРСР, Героя Соціалістичної Праці, уродженця с. Семенівка Глухівського району.

8 125 років від дня народження Ю. О. Шапоріна (1887-1966), видатного композитора, педагога, музичного діяча, народного артиста СРСР, уродженця м. Глухів.

12 100 років від дня народження І. М. Садовського (1912-1944), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Олексіївка Сумського району.

13 135 років від дня народження С. Ф. Черненка (1877-1974), вченого, селекціонера, лауреата Державної премії СРСР, Героя Соціалістичної Праці, уродженця с. Гремячки Ямпільського району.

13 155 років від дня народження Д. О. Хілкова (1857-1914), князя, офіцера, революціонера, літератора, уродженця с. Павлівки Білопільського району.

19 60 років від дня народження М. В. Прудника (1952), письменника, члена НСПУ, заслуженого журналіста України, лауреата літературної премії ім. О. Вишні, премії ім. О. Ковіньки, премії ім. С. Олійника, уродженця с. Мозкове Краснопільського району.

24 140 років від дня народження І. Д. Запорожченка (1872-1932), кобзаря, поета, уродженця с. Артюхівка Роменського району.

27 130 років від дня народження П. Й. Капельгородського (1882-1938), письменника, уродженця с. Городище Недригайлівського району.


Грудень

- 40 років тому одна з вулиць м. Суми названа Курською на честь дружньої області РРФСР (під час святкування 50-річчя утворення Союзу РСР) (1972).

- 90 років заснування Кролевецької фабрики художнього ткацтва (1922).

9 65 років від дня народження Л. А. Макарової (1947), музиканта, доцента СДПУ ім. А. С. Макаренка, члена Всеукраїнської музичної спілки, уродженки м. Відень (Австрія).

11 150 років від дня народження С. А. Пасюги (1862-1933), кобзаря, уродженця смт. Велика Писарівка.

18 75 років від дня народження Б. І. Ткаченка (1937), українського письменника, публіциста, краєзнавця, агронома, члена НСПУ, лауреата обласної літературної премії ім. М. Хвильового та премії облради в галузі літератури, уродженця хут. Масюки Гадяцького району Полтавської області. Живе в м. Лебедин.

21* 75 років від дня народження О. І. Солдатенка (1937), художника, члена Національної спілки журналістів України, уродженця с. Грузьке Конотопського району.

26 90 років від дня народження М. В. Пилипенка (1922-1944), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Чернеччина Охтирського району.

31 140 років від дня народження В. Г. Кричевського (1872-1952), українського живописця, архітектора, графіка, уродженця с. Ворожба Лебединського району.


***


30 років відкриття народного літературного меморіального музею Остапа Вишні в с. Грунь Охтирського району (1982).

40 років створення сумського відділення Харківської організації Спілки художників України (1972).

60 років заснування центральної бібліотеки Охтирської міської ЦБС (1952).

65 років заснування центральної бібліотеки Конотопської міської ЦБС (1947).

75 років відкриття Глухівської бібліотеки для дітей (1937).

80 років заснування Глухівського медичного училища (1932).

80 років заснування центральної бібліотеки Лебединської районної ЦБС (1932).

90 років від дня народження Г. О. Васильєва (1922), повного кавалера ордена Слави, уродженця с. Дунаєць Глухівського району.

90 років заснування центральної бібліотеки Путивльської районної ЦБС (1922)

90 років заснування Липоводолинської центральної бібліотеки (1922).

95 років заснування Лебединського художнього музею (1917).

95 років заснування міської громадсько-політичної газети «Конотопський край» (1917).

100 років від дня народженням. І. Варчука (1912 - 1943), підполковника, Героя Радянського Союзу, уродженця Хмельницької області. Загинув в бою під час визволення Роменщини.

100 років від дня народження В. Г. Снагощенка (1912-?), Героя Радянського Союзу, уродженця с. Басівка Сумського району.

110 років заснування Глухівського краєзнавчого музею (1902).

195 років від дня народження М. М. Петренка (1817 - 1862), українського поета-романтика, уродженця м. Слов’янськ Донецької області. З 1849 р. жив в м. Лебедин, де і помер.

280 років заснування с. Гребениківка Тростянецького району (1732).

280 років заснування с. Токарі Сумського району (1732).

310 років завершення будівництва Воскресенської церкви, першої кам’яної споруди в Сумах (1702).

310 років заснування с. Іскрисківщина Білопільського району (1702).

340 років заснування с. Велика Чернеччина Сумського району (1672)

340 років заснування с. Могриця Сумського району (1672).

350 років заснування с. Низи Сумського району (1662).

350 років заснування с. Писарівка Сумського району (1662).

360 років заснування м. Лебедин (1652).

360 років заснування с. Покровка Краснопільського району (1652).

360 років заснування с. Терни Недригайлівського району (1652).

360 років заснування с. Угроїди Краснопільського району (1652).

370 років заснування с. Межиріч Лебединського району (1642).

370 років заснування с. Червоне Сумського району (1642).

375 років заснування м. Конотоп (1637).

620 років заснування м. Буринь (1392).

620 років заснування с. Хотінь Сумського району (1392).

835 років заснування с. Вороніж Шосткинського району (1177).


6 січня

80 років від дня народження І. С. Маслова (схиархімандрита Іоанна) (1932-1991), магістра богослов’я, Глинського старця, уродженця с. Потапівка Глухівського району





По Промислу Божому Російська Православна Церква у всі періоди її існування славилася особами – богообраними керівниками в справі порятунку людей. В другій половині XX ст. таким духовним вождем на шляху, ведучому в Небесні Обителі, став схиархімандрит Іоанн (у миру Іван Сергійович Маслов). Він належав до тих рідкісних, виняткових людей, які сполучають в собі широкі пізнання, величезну працьовитість і ясновидющу мудрість, засновану на глибокій вірі. Магістр богослов’я, автор безлічі наукових робіт, присвячених філософії релігії, він являв собою той образ духівника, до якого люди звертаються як до джерела порятунку.

Народився схиархімандрит Іоанн 6 січня 1932 року в селі Потапівка Глухівського району в селянській родині – в одній з тих сімей строгих християнських звичаїв, які дарували нашій землі стовпів православної віри і благочестя.

З дитинства Іван відрізнявся рідкісною розсудливістю, чуйністю і прагненням допомогти ближнім. У його душі упокорення поєднувалося з тією силою духу і волі, котрим підкорялися всі його однолітки. З юних років Іван умів і любив працювати, все у нього в руках йшло на лад.

Батько Івана, Сергій Федотович Маслов, дуже любив сина і виділяв його серед інших своїх дітей. Коли батька забрали на фронт (звідки він не повернувся), Іван залишився в сім'ї за старшого. Його мати, Ольга Савеліївна Маслова (згодом черниця Ніна), говорила, що ще хлопчиком він став справжньою опорою для сім'ї, керівником і вихователем братів і сестер. Вже у той час виявилася одна з основних властивостей його душі — все найважче брати на себе, покладати душу свою за ближнього. Після закінчення середньої школи він був покликаний в армію. Там при виконанні військового обов’язку Іван дуже застудився і з тих пір до самої кончини ніс тягар незцілимої і небезпечної хвороби серця.

Після служби в армії він повернувся додому, але чиста душа його прагнула до духовної досконалості, до єднання з Христом. Бажаючи цілком присвятити своє життя Богу, в 1955 році він вирушив в знамениту Глинську пустинь, яка була розташована неподалік від їх села.

Глинська пустинь перебувала в ту пору в розквіті і давала рясні духовні плоди. В обителі трудилися такі великі старці, як схиархімандрит Андроник (Лукаш), схиархімандрит Серафим (Амелін), схиархімандрит Серафим (Романцов). Саме з ними відразу духовно зблизився молодий подвижник. Особливо близький був Іоанн схиархімандриту Андронику, який, вперше зустрівшись з ним, сказав: «Ось ніколи його раніше не бачив, а він найрідніша мені людина».

Основним послухом для ченців Глинської пустині була різноманітна фізична праця. Іоанну випала робота в столярній майстерні, доводилося колоти дубові колоди, робити бочки. Робота була настільки важкою, що від непомірної праці опухали м'язи. Покірливо ніс цей послух молодий подвижник, не дивлячись на те, що важка фізична праця була йому протипоказана: з армії він був звільнений інвалідом.

Так почалося самовіддане служіння Іоанна Богу і ближнім. Не дивлячись на рідкісні духовні дарування, Іоанн проводив життя найскромніше, дуже строге і дуже покірливе. Окрім послуху в столярній майстерні, він робив свічки, потім проходив послух в аптеці, одночасно був кліросним. За подвиги благочестя 8 жовтня 1957 року (менш ніж через два роки після вступу в обитель) він був пострижений в чернецтво з ім'ям Іоанн на честь святого апостола Іоанна Богослова. Випадок для Глинської пустині, де постригали тільки після тривалої проби, незвичайний.

Після закриття Глинської пустині в 1961 році, Батюшка по благословенню старця Андроника вступив до Московської Духовної Семінарії. Через рік він був рукопокладений в Патріаршому Богоявленському соборі в сан ієродиякона, а в 1963 году – в сан ієромонаха. Після закінчення Семінарії він продовжив навчання в Духовній Академії. Старанність, бездоганна поведінка, духовна досвідченість звернули на нього увагу начальства, і він був призначений ризничим при академічному храмі. Тоді ж йому було довірено духовне окормлення викладачів і студентів. Саме тут повною мірою розкрилися здібності і пастирські дарування Батюшки, який з перших днів проявив себе найдосвідченішим духівником.

Але не тільки на ниві духівництва була багатоплідною діяльність Батюшки. Майже двадцять п'ять років провів схиархімандрит Іоанн в стінах Московських Духовних шкіл, і праці його, направлені на їх процвітання, безцінні.

У 1969 році він закінчив Московську Духовну Академію із ступенем кандидата богослів'я, наданим йому за твір «Оптинский старец преподобный Амвросий (Гренков) и его эпистолярное наследие». Ця праця опублікована і є найбільш видатним дослідженням про преподобного Амвросія. Батюшка Іоанн був залишений професорським стипендіатом в Московських Духовних школах, викладав пастирське богослов’я і практичне керівництво для пастирів, а з 1974 року – літургіку. Лекції о. Іоанна по пастирському богослов’ю – плід праць не тільки видатного ученого-богослова, але і духоносного пастиря. Це були перші лекції з даного предмету, написані в Московських Духовних школах після 1917 року.

Батюшка Іоанн мав величезний авторитет у священнослужителів, ченців, мирян і взагалі у всіх, хто коли-небудь до нього звертався. В 1967 році о. Іоанн посвячений в сан ігумена, а в 1972 році – в сан архімандрита. Він був нагороджений двома орденами преподобного Сергія, мав два хрести з прикрасами і вищу нагороду – Патріарший хрест.

Всім була відома величезна працьовитість Старця, але те, скільки він встигав зробити, було справді дивовижним. Батюшка відновив і збагатив ризницю, піклувався про благоустрій храму. Схиархимандрит Іоанн був також плодовитим духовним письменником і проповідником. Його статті і проповіді публікувалися в «Журналі Московської Патріархії», «Голосі православ'я» (Середньоєвропейський екзархат), «Православному віснику» (Українська Православна Церква), «Церковному віснику» (Польська Автокефальна Православна Церква), «Богословських працях». З 1974 року в різних виданнях опубліковано близько шістдесяти його робіт. Вінцем його науково-богословської діяльності в Московських Духовних школах з'явилася магістерська дисертація «Святитель Тихон Задонский и его учение о спасении».

У 1985 році магістр богослов’я, один з кращих наставників Духовних шкіл архімандрит Іоанн був направлений в Жировицький монастир. Сирий клімат Білорусії був йому категорично протипоказаний і становив велику небезпеку для здоров'я. Проте чаша скорботи, яку довелося випити праведникові, стала справжнім скарбом для насельників обителі.

Відразу ж після появи його в монастирі до нього стали стікатися всі шукаючі спасіння і життя у Христі. Почалося влаштування внутрішнього, духовного життя насельників обителі, за яким послідувало перетворення і зовнішнього устрою життя монастиря. У всьому стала спостерігатися чинність, благопристойність. Широта діяльної натури Старця виявилася у впорядкуванні господарського життя обителі: налагодилося садове господарство, городництво, з'явилася пасіка.

Проте недовго довелося трудитися йому на новій ниві пастирської роботи. У серпні 1990 року, перед самим від'їздом до Білорусії, після відпустки, важка недуга остаточно прикувала його до ліжка. Страждання то посилювалися, доходячи до критичного стану, то слабшали. Постійні серцеві напади не залишали його вже до кінця життя. Таким було завершення життєвого хрестоношення о. Іоанна, його сходження на свою, особисту голгофу. Тануло, висихало в стражданнях тіло вірного служителя Христова, але дух його як і раніше був бадьорий і діяльний. При щонайменшому полегшенні він відразу брався за працю: працював над докторською дисертацією про Глинську пустинь. Це останнє, що було написане Старцем.

29 липня 1991 р. Старець мирно відійшов до Господа. Похований на кладовищі в м. Сергіїв Посад.


Праці

Окремі видання


Глинская пустынь. Глинские подвижники благочестия XVIII-XX векав. Глинская пустынь как центр духовного просвещения и возрождения старчества (1942 – 1961). – М., 1992. – 160 с.

Преподобный Амвросий Оптинский и его эпистолярное наследие. – М., 1993.

Святитель Тихон Задонский и его учение о спасении : статьи разных лет. – 2-е изд. – М. : Самшит, 1995. – 508 с.

Глинский Патерик. – М. : Самшит, 1997. – 768 с.

Життєписи всіх Глинських подвижників, виданих до наших днів. Вони складають лише четверту частину всього Патерика. Інші життєписи написані самим о. Іоанном. Вони доповнені бібліографією і посиланнями на архівні документи. Автором була здійснена величезна робота по збиранню, систематизації, написанню і зведенню воєдино колосальної кількості історичних даних, архівних документів, матеріалів особистого архіву і своїх життєвих спостережень і вражень. Схиархимандрит Іоанн суттєво доповнив архівними матеріалами майже всі життєписи, складені до нього. В Патерику вперше детально описано життя старців XX століття.


В періодиці

Схиархимандрит Андроник // Журнал Московской Патриархии. – 1974. – № 8.

Вклад Русской Православной Церкви в победу над фашизмом // Журнал Московской Патриархии. – 1975. – № 5.

Схиархимандрит Серафим // Журнал Московской Патриархии. – 1976. – № 10.

Миротворческое служение пастыря // Журнал Московской Патриархии. – 1984. – № 9.

Оптинский старец преподобный Амвросий и его эпистолярное наследие // Богословские труды (Москва). – 1990. – № 30.

Глинская икона Рождества Пресвятой Богородицы // Журнал Московской Патриархии. – 1992. – № 6.

Глинская пустынь: отрывки из книги // Мегаполис-Континент. – 1992. – № 30.

Благотворительная деятельность Глинской пустыни // Мегаполис-Континент. – 1993. – № 30.


Про нього


Маслов Н. В. Схиархимандрит Иоанн (Маслов). Его пастырская деятельность и богословское наследие : (кандидатская диссертация). – М. : Изд-во Московской Патриархии, 1999.

Маслов Н. В. Благодатный старец. Схиархимандрит Иоанн (Маслов). – 4-е изд.– М. : ООО «Самшит», 2002. – 96 с.

Об авторе // Іоанн (Маслов), схиархимандрит. Глинская пустынь. – М., 1992. – С. 9-18.

Маслов Н. В. Об авторе «Глинского Патерика» // Иоанн (Маслов), схиархимандрит. Глинський Патерик. – М. : Самшит, 1997. – С. 721-755.

Заїка В. В. Останній архів Глинської пустині // Збереження історико-культурних надбань Сіверщини : матеріали третьої науково-практичної конференції (16 квітня 2004 р.). – Глухів : РВВ ГДПУ, 2004. – С. 148-151.

Посилання автора на книгу Іоанна (Маслова) «Глинская пустынь».

Ткаченко В. Глинський патерик // Глухівщина. – 2000. – 1 берез. – С. 3.


29 березня

60 років від дня народження поета Олександра Педяша

(1952 - 2006)





Щоб залишитися у Слові


Не всякий, хто пише вірші, – поет. Олександр Педяш – поет, тому що світ навколишній – піднебесно-божественний – він вбирав не очима, якими наділені люди, і звірі, і птахи, а серцем трепетним, якому тремтіли і тихі шерехи трав, і довгі шуміння дощів і ледь чутні удари крапель роси, що розсипалися на пружних листочках. І, звичайно ж, в його серці билися і серця інших людей, які веселились і плакали, любили і страждали, але не могли про це сказати словами. Бо Словом – неповторним, єдинонародженим небо обдаровує тільки поетів. І дар той – щасливий і жорстокий, бо за нього треба розплачуватись. Часто життям. Тому – згадайте! – долі багатьох талановитих поетів – трагічні. «Судьба по следу шла за нами, как сумасшедший с бритвою в руке» – сказав геніальний Арсеній Тарковський.

Сашко (так ми, його друзі – письменники, поети називали його) загинув трагічно, безглуздо.

Не будемо смерть поета пояснювати примітивним, повсякденним побутовізмом. Згадаймо ще раз Тарковського. Або Ліну Костенко: «В безсмерті холодно. І холодно в житті. О Боже мій! Де дітися поету?».

Народився Олександр Педяш в місті Пирятин на Полтавщині. Батьки переїхали до Путивля. Потім Суми. Закінчив філфак педінституту. Працював учителем і директором сільської школи (с. Сад Сумського району), з 1979 по 1985 рік – редактором, завідуючим відділом телебачення обласного телерадіокомітету. Доля знову повернула його в Путивль. Був кореспондентом і відповідальним секретарем районної газети. То була робота для хліба щоденного. А ночами виходив на двобій з чистим аркушем паперу. Серце, ніби вистрибувало з грудей, і ставило свої болючі автографи на тому папері – протягом усього стрімкого життя.

Перша книжка «Спадщина» виходить у столичному видавництві «Молодь» 1985 року. І зразу ж відчуття – у літературу прийшов не черговий автор чергової збірки (що для літпроцесу – норма), а – поет. Своєрідний, глибокий, який не продукує вірші, а виболює кожен з них.

З села ми всі. З його природи,

Священної, як той вогонь.

Ми з свят, ми з втрат свого народу,

З краси і мудрості його.


Або: Усе, що мовчазним здається:

Трава, дерева, небо, сніг, -

Тієї ж миті озоветься

Лиш серцем доторкнись до них.


Або: Поосеніло. І паслін

У небо задививсь за плотом.

Достигло все. Лиш зав’язь слів

І досі ще не стала плодом.

А чи тепла не досхочу,

А чи було не вдосталь тиші?

Я зупиняюсь і мовчу,

І чую – в скроню пісня дише.


Господи, думаю я, скільки ще свіжих, як барвистий вітерець, пісень, дихало б у скроню талановитого Сашка, якби він жив. У його віршах зупинені ті миті, які стугоніли в його серці і тривожними ритмами залишилися на папері.

Я працював з ним на телебаченні. Журналіст він був хороший, виходив у прямі ефіри, і поет, який тріпотів у його серці, нерідко проявлявся нервовим тіком на обличчі. Перед ефіром аж надто багато курив. Як і в житті. Яке теж завжди перед чимось…

Він часто бував у мене дома, я у нього. Сашко мав праслов’янську розпахнуту душу. Це притягувало його до людей, а людей до нього.

Коли я перечитую його вірші, я чую його із скептичними іскринками голос, бачу щирий, інколи насторожений погляд, який мовчки запитує, чи добре написано. «Добре, талановито», – кажу я йому із сьогодення, коли Сашка нема.

До того вузенького містка без поручнів, який став останнім над прірвою його життя, Олександр Педяш написав чимало знакового: цикл «Фрески» з давноминулої історії Київської Русі, поему «Путивль», «Вільнюську баладу», цикл «Невмирущі герої» - тут і «Загадка Івана Сірка», і «Триста героїв», які полягли під Берестечком:

«Нескорені й мужні, у небі Вкраїни розтали

Всі триста героїв – єдина козацька душа!».

Крім того, вийшла його книжка «Обираю дорогу» (1990 р.) і кілька збірок поезій у співавторстві зі своїм земляком – поетом Анатолієм Луговським.

Олександр став лауреатом обласної літературної премії ім. Пилипа Рудя.

1996 року О. Педяша прийняли до Національної спілки письменників України.

Власне для мене, це вторинне. Головне, що Олександр Педяш був і залишається поетом, якого хочеться читати і перечитувати.

Світлій його пам’яті я присвятив вірш «Поети довго не живуть». Композитор Сергій Коноз поклав його на музику. Вийшла хороша пісня.

Ось цей вірш.


Пам’яті Олександра Педяша


Поети довго не живуть

І помирають од любові.

Серця, як вірші свої, рвуть,

Щоб залишитися у Слові.

А Слово для поета – Бог,

Дитя його єдинородне.

Не убивай поета словом, бо

Дітей він більше не народить.

Поети не живуть до ста,

Відведено їм мало весен…

Не розпинай поета, як Христа, -

Поет із мертвих не воскресне.

Поети душ не продають,

Не звабиш їх і срібняками…

І за любов поети п’ють

Лише святковими чарками…

Поети довго не живуть,

Бо помирають од любові.

Серця, як вірші свої, рвуть,

Щоб залишитися у Слові.


Скороминущий і талановитий Сашко – залишився. Пам’ятаймо його!


Юрій Царик, письменник, лауреат

літературної премії імені Миколи Хвильового.


Твори

Окремі видання


Спадщина : поезії. – К. : Молодь, 1985. – 63 с.

Обираю дорогу : поезії. – Х. : Прапор, 1990. – 70 с.

Яблуневий серпень // Луговський А. В. Передчуття : вірші / А. В. Луговський, О. Д. Педяш. – Суми : Мрія. 1999. – С. 27-51.

Монолог чистого аркуша // Луговской А. Диптих : вірші / А. Луговский, О. Педяш. – Суми : Мрія, 2005. – С. 33-64.

В книгах


Зажинок. – Х. : Прапор, 1985. – С. 45-58.

Вітрила-78 : альманах. – К. : Молодь, 1978. – С. 88-90.

Слобожанщина : альманах літераторів Сумщини. – Суми : Мрія

Вип. 1. 1992. – С. 75-80.

Вип. 2. 1993. – С. 51-54.

Вип. 3. 1997. – С. 16-17.

Вип. 4. 1999. – С. 47-50.

Вип. 9. 2004. – С. 40-43.

Вип. 10. 2005. – С. 54-55.

Вільнюська балада ; Давня бувальщина : [вірші] // Письменники Сумщини – 2005 / автор нарисів та упоряд. Г. І. Хвостенко. – Суми : Мрія-1, 2005. – С. 149-152.

В періодиці


Перевесло: [вірші] // Сумщина. – 1999. – 27 берез. – С. 4.

Зимняя медитация // Путивльські відомості. – 2004. – 25 лют. – С. 3.

Букет поезій : (вірші різних років, присвячені жінкам) // Путивльські відомості. – 2005. – 23 берез. – С. 3.

Ода книзі : вірш // Путивльські відомості. – 2005. – 28 трав. – С. 2.

«Прозвучи в мені, Вкраїно, клекотом...» // Сумщина. – 2007. – 28 берез. – С. 4.

Коли поетові за 40… ; Ми і вони : [вірші] // Путивльські відомості. – 2007. – 31 берез. – С. 7. Є фото.


Про нього


Письменники Сумщини : біобібліографічний довідник / упоряд. і автор передмови О. П. Столбін. – Суми : Козацький вал, 1999. – С. 20.

Письменники Сумщини – 2005 / автор нарисів та упоряд. Г. І. Хвостенко. – Суми : Мрія-1, 2005. – С. 144-149.

Звагельський В. Б. Пам’яті поета – О. Д. Педяша : (сумні рядки про веселу людину) // «Слово о полку Ігоревім» та його епоха (Словознавство. Вип. II.) : мат. XIII міжнар. наук. конф. (Суми-Путивль, 7-9 черв. 2007 р.). – К. ; Суми ; Путивль: Вид-во СумДУ, 2008. – С. 337-338.

Садівничий В. О. «Слово о полку Ігоревім» у творчості Олександра Педяша // Там само. – С. 334-336.


***


Логвиненко О. «Чорновиків нема…» // Літ. Україна. – 1985. – 4 лип.

Марцінко Б. Уроки, що зобов’язують // Прапор. – 1986. – № 2. – С. 178-181.

Рецензія на книгу О. Педяша «Спадщина».

Садівничий В. Прагнення суті // Друг читача. – 1990. – 18 жовт.

Про збірку «Обираю дорогу».

Гризун А. Світлий ліро-епос поета // Червоний промінь. – 1990. – 8 верес. – С. 12.

Рец. на збірку «Обираю дорогу».

Садівничий В. Впевненою ходою // Ленінським шляхом. – 1990. – 31 лип.

Рец. на збірку «Обираю дорогу».

Гроздовський Г. Вершина поетичної зрілості // Прапор Леніна. – 1990. – 7 квіт.

Про «Вільнюську баладу» О. Педяша.

Гроздовський Г. Дорога в поетичну зрілість // Прапор Леніна. – 1991. – 22 січ.; Червоний промінь. – 1991. – 22 черв.

Про збірку «Обираю дорогу».

Слово о друге // Путивльські відомості. – 2006. – 22 листоп. – С. 4.

Олександр Педяш : некролог // Літ. Україна. – 2006. – 14 груд. – С. 2.

Помнім і скорбім… // Путивльські відомості. – 2006. – 27 груд. – С. 4.

Поляков А. Жизнь прожить – не поле перейти… // Сум. жизнь. – 2007. – 29 марта. – С. 4.

Лепешкин А. «Я творець – і вже на тім пребуду…» // Путивльські відомості. – 2007. – 31 берез. – С. 7.


9 травня

50 років від дня народження М. С. Гриценка (1962)




Письменник, журналіст, громадський діяч


Він пише у одному зі своїх віршів: «^ Я на землю прийшов перед літом і весна мені сили дала ...».

Гриценко Микола Семенович народився 9 травня 1962 року в селі Тимченки Недригайлівського району Сумської області у звичайній сільській родині. Батько все життя пропрацював на фермі фуражиром, мама – в колгоспній ланці.

Потяг до слова у хлопця з'явився рано. Навчаючись у Козелянській середній школі, став юнкором Недригайлівської районної газети «Світло жовтня», де й було опубліковано його «перші проби пера». Здебільшого це були нариси про односельців, етюди... Вірші Микола почав публікувати пізніше.

По завершенні школи подає документи на вступ до факультету журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Успішно склавши творчі та обов'язкові іспити, 1979-го року стає студентом першого курсу найпрестижнішого столичного вузу.

Київ дав Миколі Гриценку нові знайомства та спілкування. Він відвідує творчі вечори відомих письменників, а свої вірші вперше пропонує до «стіннівки» факультету журналістики «Слово – зброя!» Хоча варто зазначити, що стиль поезії , а пізніше й прози Миколи Гриценка ніколи не відзначався войовничістю. З перших рядків він позиціонує себе, як тонкий, образний лірик. Проте, його перу притаманні й зболені рядки громадянських віршів, де він вболіває за рідну землю і свій народ.

Перша публікація Миколи Гриценка в періодиці з'явилася у 1981 році на шпальтах газети «Комсомолец Донбасса» (під час проходження виробничої практики в Донецькому комітеті телебачення і радіомовлення). Через рік його вірші опублікувала Київська газета «Молода гвардія».

Після завершення навчання два роки служить у лавах Радянської Армії у одній з військових частин м. Біла Церква Київської області. Там він пише свою першу повість «Довго кувати зозулі», яку свого часу схвально поцінував Олесь Гончар, порадивши її видрукувати окремою книжкою. В червні-липні 1986 року в складі військових підрозділів М. Гриценко брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Після служби у війську, з листопада 1986-го, працює в Сумському обласному комітеті телебачення та радіомовлення: редактором радіомовлення, редактором телебачення, зав. відділом телебачення. У 1988 році, при створенні головної редакції телебачення, він стає першим головним редактором телебачення Сумської обласної

телерадіокомпанії (наймолодшим серед колег – головних редакторів телебачення України). Микола Гриценко запам'ятався багатьом сумчанам як автор і ведучий багатьох циклів авторських телепрограм, у яких уникає політичної кон’юнктури того часу, він завжди стояв на боці простого громадянина. Його програми, особливо «прямі ефіри», були досить популярними серед телеглядачів, бо порушували найзлободенніші питання повсякденного життя. Завдяки сміливим, безкомпромісним програмам Миколи Гриценка на Сумщині (ще за атеїстичних часів) віруючим було вперше повернуто споруду колишнього храму (с. Шалигіне), порушене питання про недоцільність спорудження в Сумах шкідливих «білкових установок» та багатьох інших проблем.

На початку 1990-х розпочалося публічне входження нашого земляка в літературу. Дмитро Білоус у своєму попередньому слові до поетичної добірки М. Гриценка в журналі «Дніпро» благословляє молодого поета як вельми талановитого автора. Вірші його починають друкувати такі популярні часописи, як «Прапор», «Жовтень», пізніше – «Основа», «Вітчизна», «Дзвін», газети «Літературна Україна» та «Українська літературна газета».

У 1993 році у видавництві «Веселка» (з небувалим як на нинішні часи накладом – в 16 тисяч примірників) виходить друком перша книга прози М. Гриценка «Довго кувати зозулі». Цього ж року він стає переможцем міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», в результаті якого у видавництві «Український письменник» вийшла перша поетична збірка М. Гриценка «Білий налив» (1994-й рік). У передмові до книги відомий український поет Петро Осадчук зазначає: «Жадоба справжності, чистоти в людських відносинах і занапащеній діяльністю людини природі — домінуючі мотиви цієї невеликої, щільно наповненої тривогами і надіями сучасного життя поетичної збірки молодого автора. Його звуть Микола Гриценко, – запам 'ятаймо це ім 'я!»

У 1993 році Миколу Гриценка (члена Спілки журналістів України) приймають іще до однієї творчої організації – Спілки письменників України.

1995 року при створенні в незалежній українській державі нового конституційного органу – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Миколу Гриценка призначають на посаду представника Національної ради в Сумській області. Він бере безпосередню участь в розробці та реалізації концепції розвитку телерадіомовного простору Сумської області, стає одним із фундаторів Українського фестивалю дитячого кіно і телебачення «Кришталеві джерела», до співорганізаторів якого долучилася і Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

1998 року у сумському видавництві «Собор» виходить у світ «дуже авторська» книга оповідань та публіцистики М. Гриценка «Самар», яка здобула високу оцінку літературних критиків за правдивість та поетичну образність письма.

У різні роки М. Гриценко був співкоординатором Всеукраїнських літературних конкурсів «Коронація слова» (2000-2006 рр.) та «Золотий лелека» (2007- 2009 рр.).

2000-го року переїжджає до Києва, працює в центральному апараті Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення: начальником відділу зв'язків зі ЗМІ та громадськістю Національної ради, головним редактором журналу «Вісник Національної ради України з питань телебачення І радіомовлення». Паралельно з цим займається документальним кіно. Він автор сценаріїв понад 10 документальних фільмів. Цього ж, 2000-го, у київському видавництві «Вопа mепtе» виходить друком солідна поетична книга Миколи Гриценка «Книжка».

Пізніше різні видавництва України видають його книги: «Голоси на вітрі», вид-во «Піраміда», м. Львів, 2004 р.; «Живи добром», вид-во «Дике поле», м. Запоріжжя, 2009 р.; «Повернення дощу», вид-во «Альтерпрес», м. Київ, 2010 р.

Відгукуючись на оригінальну збірку лірики «Повернення дощу», відомі українські письменники, зокрема, зазначили наступне:

Іван Дзюба: «^ Поетична мова М. Гриценка наче легка, позбавлена метафоричної напруги, – але часом увесь вірш стає великою метафорою життя»;

Микола Жулинськнй: «Я відкрив для себе поета чутливого до звукової гармонії, який гармонійно поєднує і форму, і звук, і ритм, і колір у вірші...»;

Петро Перебийніс: «Глибока, багатовимірна книга!»;

Левко Різник: «Подих вродженого таланту майстра слова суто українського, глибоко закоріненого в чар української мови в своїй праоснові, в праісторичній ментальності українського народу»;

Дмитро Кремінь: «...Такі природні, органічні мелодійні поезії, позначені розкутою чоловічою силою та вишуканим естетичним почуттям!».

Микола Гриценко знаходить час і енергію для громадської роботи. Він – багаторічний голова ГО «Мистецький центр «Собор», заступник голови громадської організації «Сумське земляцтво у м. Києві», голова ГО «Недригайлівське земляцтво у м. Києві», головний редактор альманаху «Земляки». Упродовж багатьох років у своїй рідній Козелянській школі за участі відомих українських письменників організовує мистецьке дійство для талановитих діток Недригайлівщини «Літературні читання на Миколая», нагороджуючи їх дипломами Недригайлівського земляцтва та цінними подарунками.

Микола Гриценко – автор ідеї та натхненник спорудження в Сумах пам'ятного знаку «Сумка», який став нині одним із символів міста над Пслом.

Він – автор тексту гімну міста Сум та Сумського земляцтва, низки популярних пісень, що стали лауреатами пісенних Всеукраїнських фестивалів: «Сумська мелодія», «Сумщино моя», «Дві долі», «Україно моя», «Юності пора» та інших.

Наш талановитий земляк – Лауреат Всеукраїнських літературних премій імені

Леоніда Глібова, Олександра Олеся, міжнародної літературної премії ім. Івана Кошелівця, нагороджений почесними відзнаками Сумського земляцтва та «За заслуги перед м. Суми», а також Знаком «Хрест Петра Калнишевського».


Юрій Царик,

письменник, журналіст, лауреат

літературної премії ім. М. Хвильового


Твори

Окремі видання


Довго кувати зозулі : оповідання. – К. : Веселка, 1992. – 29 с.

На тім’ячку солодкої землі …: поезія. – Суми : Мрія, 1993. – 6 с.

Білий налив : поезії. – К. : Укр. письменник, 1994. – 47 с. – (Міжнар. конкурс «Гранослов»).

Самар : повісті, новели, публіцистика. – Суми : Собор, 1998. – 182 с.

Книжка : поезії. – К. : Bona mente, 2000. – 111 с.

Повернення дощу : лірика. – К. : Альтерпрес, 2010. – 324 с.


В збірниках


Вірші // Слобожанщина : альманах літераторів Сумщини. Вип. 2. – Суми : Мрія, 1993. – С. 23-26.

Поезія // Слобожанщина : альманах літераторів Сумщини. Вип. 3. – Суми : Мрія, 1997. – С. 10-12.

Михайлове чудо : уривок із повісті «Самар» // Слобожанщина : альманах літераторів Сумщини. Вип. 4. – Суми : Мрія, 1999. – С. 59-64.

Вірші // Слобожанщина : альманах літераторів Сумщини. Вип. 6. – Суми : Мрія, 2000. – С. 49.

Ми : вірш // Хто є хто на Сумщині : видатні земляки : довідково-біографічне видання. Вип. 1. – К., 2005. – С. 134.

Каруселі, каруселі ; Довго кувати зозулі // Дивосвіт «Веселки» : антологія літератури для дітей та юнацтва : в 3 т. Т. 3. – К. : Веселка, 2005. – С. 687-689.


В періодиці


Розгойдуються зорі // Дзвін. – 1995. – № 3. – С. 9-11.

Сонця, розкидані по борозні : (вірші) // Основа. – 1995. – № 29. – С. 126-130.

Вірші // Березіль. – 1996. – № 1-2. – С. 19-20.

Молитва замкнена вустами : вірш // Літ. Україна. – 1996. – 4 січ. – С. 2.

«Самар» // Літ. Україна. – 1997. – 4 верес. – С. 4.

Дикі груші : [вірші] // Літ. Україна. – 2002. – 7 лют. – С. 5.

Живий той дім… ; Злотоповінь ; Діалог ; Некінь ; Полісся ; Орієнтир : [вірші] // Літ. Україна. – 2003. – 6 лют. – С. 5.

«Земна краса» : [вірші] // Київ. – 2003. – № 10. – С. 67-71.

Спілка : [вірш] // Літ. Україна. – 2003. – 13 листоп. – С. 1.

Спішити любить : [вірші] // Вітчизна. – 2004. – № 1-2. – С. 2-8.

[Вірші] // Березіль. – 2004. – № 6. – С. 142-143.


Про нього

В книгах

Сумщина в іменах : енциклопедичний довідник. – 2-ге вид., перероб. та доп. / Сум. держ. ун-т ; Рекламно-видавниче об’єднання «АС-Медіа». – Суми : АС-Медіа, 2004. – С. 108.

Хто є хто на Сумщині. Видатні земляки : довідково-біографічне видання. Вип. 1 / автор-упоряд. В. В. Болгов. – К., 2005. – С. 84.

Осяйність дитинного поля // Корнющенко І. Відлуння : оповідки та етюди з життя письменників – уродженців Сумщини і тих, хто працював або бував у цьому краї. – Суми : ВАТ «Сумська обласна друкарня» ; «Козацький вал», 2006. – С. 236-238.

Осяйність дитинного поля // Корнющенко І. П. Де курйоз, а де всерйоз. Бувальщини з життя письменників Сумщини і тих, хто працював, або побував у цьому краї. – Суми : Козацький вал, 2002. – С. 118-120.

Осадчук П. Атмосфера тривоги і надії // Гриценко М. Білий налив : поезії. – К. : Укр. письменник, 1994. – С. 3-5.

Николаю Гриценко : [стих] // Пьянков В. В потоке лет : стихи и проза. – Суми, 1998. – С. 42.

В періодиці

Вірші лейтенанта Миколи Гриценка // Сільські вісті. – 1986. – 20 лип.

Вертіль О. Журливий поклик у веселу далечінь // Сумщини. – 1992. – 28 листоп. – С. 4.

Відгук на книгу «Довго кувати зозулі».

Петров Г. Третій Микола Гриценко // Панорама Сумщини. – 1992. – 17 груд. – С. 8.

Садівничий В. Зозулі довго ще кувати // Червон. промінь. – 1992. – 28 листоп. – С. 8.

Охріменко П. Цікаві спостереження // Вперед. – 1993. – 27 січ. – С. 3.

Презентація книги «Довго кувати зозулі».

Спілчанського коша прибуває! // Літ. Україна. – 1993. – 11 лют. – С. 1.

В статті згадується про прийняття М. Гриценка до Спілки письменників України.

Бойченко І. Дебют Миколи Гриценка // Голос Посулля. – 1993. – 19 трав.

Рецензія на кн. «Довго кувати зозулі».

Перебийніс П. Світові простори «Гранослова» // Літ. Україна. – 1993. – 24 черв. – С. 2.

М. Гриценко став переможцем міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» за збірку поезій «Білий налив».

Вировий О. Звучали вірші // Сумщина. – 1994. – 16 квіт. – С. 4.

У обласній науковій бібліотеці ім. Н. К. Крупської відбувся авторський вечір поета М. Гриценка.

Вировий О. Поетичний бенефіс земляка // Сумщина. – 1994. – 26 січ. – С. 4.

У Київському будинку літераторів відбувся авторський вечір поета М. Гриценка.

Охріменко П. Два дебюти // Червоний промінь. – 1995. – 18 берез. – С. 4.

Рецензія на збірку «Білий налив».

Царик Ю. Приреченість на поезію // Сумська новина. – 1995. – 27 січ. – С. 2.

Стешенкова Т. Переможці «Гранослова» // Літ. Україна. – 1995. - № 4. – С. 1.

Вручення диплому лауреата міжнародного конкурсу кращих творів поету М. Гриценку.

Визрів «Білий налив» // Сумщина. – 1995. – 25 січ. – С. 4.

Вертіль О. Пора визрівання // Сумщина. – 1995. – 19 квіт. – С. 4.

Відгук на першу збірку М. Гриценка «Білий налив».

Чубур В. Незмінна таїна // Червон. промінь. – 1995. – 19 серп. – С. 5.

Відгук на збірку «Білий налив».

Федоренко Н. Завітав до земляків // Голос Посулля. – 1996. – 3 лют. – С. 1.

Зустріч М. Гриценка з земляками у рідній Козелянській школі Недригайлівського району.

Хвостенко Г. Високе дерево Самару // Сумщина. – 1998. – 21 жовт. – С. 4.

Рецензія на кн. М. Гриценка «Самар».

Олексаненко О. «Самар»ський дух // Суми і сумчани. – 1999. – 6 січ. – С. 5.

У мистецькому центрі «Собор» відбулась презентація книги М. Гриценка «Самар».

Хвостенко Г. Високе дерево Самару // Літ. Україна. – 2000. – 20 січ. – С. 7.

Хвостенко Г. Зі слова вистраждалась «Книжка» // Літ. Україна. – 2001. – 18 січ. – С. 5.

Рецензія на збірку поезій М. Гриценка «Книжка».

Садивнычий В. Путь к себе : размышления над сборником стихотворений Николая Гриценко «Книжка» // Культура. – 2001. – 29 марта. – С. 5.

Лауреат літературної премії ім. Леоніда Глібова // Літ. Україна. – 2001. – 22 берез. – С. 2.

Присвоєння літературної премії М. Гриценку за збірку лірики «Книжка».

Зубанич Ф. Чорноземна поезія Миколи Гриценка // Літ. Україна. – 2001. – 12 квіт. – С. 2.

У Київському Будинку письменників відбувся творчий вечір М. Гриценка.

Премії імені Івана Кошелівця // Літ. Україна. – 2004. – 15 квіт. – С. 2.

Лісневський О. «Літературний процес творять живі люди» // Народна трибуна (Глухів). – 2005. – 16 берез. – С. 4.

Зустріч студентів Глухівського педуніверситету з поетом і письменником М. Гриценком.

Гурець М. Зустріч з письменником // Глухівщина. – 2005. – 30 берез. – С. 3.

Абаровська Ж. Миколаївські читання – тепле, щире, майже родинне свято // Голос Посулля. – 2005. – 24 груд. – С. 6.

В Козельненській школі Недригайлівського району відбулись Миколаївські читання за участю поетів і письменників - земляків М. Гриценка, В. Бойка, В. Довжика.

Абаровський І. Син рідної землі // Голос Посулля. – 2007. – 12 трав. – С. 2.

З іменем Олеся // Сумщина. – 2007. – 8 берез. – С. 2.

М. Гриценка визнано лауреатом Всеукраїнської літературної премії ім. О. Олеся за зб. поезій «Голоси на вітрі».

Мирошниченко В. Отставка Гриценко – тест на свободу слова. Почему наш земляк лишился кресла в Нацсовете // Ваш шанс. – 2008. – 30 апр. – С. 9а.

Розмова з М. Гриценком.

Мірошниченко В. Еще не все потеряно в этой стране? Николай Гриценко выиграл суд у Нацсовета // Ваш шанс. – 2009. – 4 февр. – С. 17а.

Карпенко Ю. Циникам вход воспрещен // Панорама. – 2010. – 19-26 мая. – С. А14.

Про книгу «Повернення дощу».

Мудрик П. «Найбільший вкраїнський поет» // Суми і сумчани. – 2010. – 21 трав. – С. 15.

Відгук на збірку віршів «Повернення дощу».

Киба В. «Коснуться ваших душ» // В двух словах. – 2010. – 28 мая. – С. 13.

М. Гриценко презентував нову збірку «Повернення дощу».

Мудрик П. Вечір напередодні літнього Миколи // Суми і сумчани. – 2010. – 28 трав. – С. 15.

Творчий вечір поета.

Дороженко Г. «На леваді, росою вмережаній, зачепившись за предків межу, наче святість, що серцем збережена, я стежину батьківську держу» // Голос Посулля. – 2010. – 29 трав. – С. 1-2.

Абаровська Ж. Будівничий духовності, садівник завтрашнього добра // Голос Посулля. – 2010. – 3 лип. – С. 2.

М. Гриценко підтримує юні таланти свого краю.

Інтерв’ю


Садівничий В. На гранях слова і душі // Сумська новина. – 1994. – 12 берез. – С. 2.

Конотопець В. Триєдине завдання : розмова з кандидатом у депутати Верховної Ради України М. С. Гриценком // Славутич (Суми). – 1998. – 13 марта. – С. 1.

Дубинин В. Музыкальный символ Сум // Данкор. – 2004. – 1 сент. – С. А13.

Яценко Т. Николай Гриценко : «Я выбираю движение …». Сумчанин и киевлянин Николай Гриценко о новой должности, жизни в столице и литературном творчестве // Панорама. – 2004. – 15-22 сент. – С. А10.

У «Коронації слова» – перша «п’ятирічка» // Сумщина. – 2004. – 17 листоп. – С. 4.

Розмова з М. Гриценком про конкурс романів, кіносценаріїв та п’єс «Коронація слова».

Фещук М. «Коронація слова»: насолода першовідкриття // Літ. Україна. – 2004. – 18 листоп. – С. 4.

Бесіда з письменником М. Гриценком – координатором конкурсу.

Абаровська Ж. «Єднаймось, браття, поміж своїми…» // Голос Посулля. – 2004. – 22 груд. – С. 4.

Розмова з М. Гриценком про його нову книгу «Голоси на вітрі».

Фещук М. «Золотий лелека» розправляє крила // Літ. Україна. – 2007. – 4 жовт. – С. 2.

Інтерв’ю з М. Гриценком про літературний конкурс «Золотий лелека».

Годинчук М. «Бережімо в собі Україну!» : про свою країну та розуміння патріотизму – журналіст і письменник Микола Гриценко // Гімназія (Суми). – 2011. – № 5 (січ.-лют.). – С. 5.

Власенко І., Гриценко М. Правда Землі й Сонця : розмова письменників – земляків Івана Власенка та Миколи Гриценка про постать Миколи Руденка та його філософію землі й сонця // Голос Посулля. – 2011. – 13 квіт. – С. 2.


26 вересня

80 років від дня народження В. Г. Дудченка (1932)




Володимир Григорович Дудченко – відомий журналіст, краєзнавець, поет, почесний журналіст України, Почесний член Всеукраїнської спілки краєзнавців, Всеукраїнського товариства пам’яток історії і культури.

Народився у Лебедині, у сім’ї потомственого залізничника. У 1952 р. Володимир закінчив десятирічку Лебединської СШ № 1. Відразу ж після школи влаштувався будівельником на відбудові військового містечка у Лебедині, працював у пошуковій бригаді, яка проектувала новий військовий аеродром стратегічної авіації, потім – у гарячому цеху цегельного заводу. Далі – у ремонтно-будівельному управлінні при міськвиконкомі. Одночасно був дописувачем і робсількором нині міськрайонної газети «Життя Лебединщини».

Влітку 1955 року Володимира прийняли на посаду коректора районної газети. Писав інформації, репортажі, кореспонденції, нариси, фейлетони, гуморески. У 1956 році став одним з фундаторів літературного, а згодом літературно-краєзнавчого об’єднання «Обрій», яке очолював майже 30 років. Тривалий час по сумісництву працював фотокореспондентом, закінчив загально-науковий факультет журналістики КДУ і філологічний факультет Сумського педінституту імені А. С. Макаренка.

Навесні 1963 року Володимира призначили редактором районного радіомовлення, якому віддав близько 40 років. Разом з тим, не поривав творчих зв’язків з районною та іншими газетами Сумщини і України.

В. Дудченко виховав молоду плеяду літераторів, краєзнавців та журналістів місцевої преси. Видав три віршовані збірки краєзнавчої лірики і авторського гумору.

Початок краєзнавчого інтересу припадає на другу половину 50 -х років минулого століття.

В. Дудченко вніс значний вклад у вивчення Шевченкіани, яку досліджує з 1965 року. Записав перекази та спогади про Т. Шевченка від місцевих старожилів, в т. ч. від правнучки братів Залеських, в Лебединську садибу яких поет приїздив у 1859 р. Значну увагу краєзнавець приділив і князю М. Г. Репніну, копію портрета якого перемалював Т. Г. Шевченко. В районних та обласних газетах опублікував близько 30 матеріалів про Т. Г. Шевченка.

Найбільше місце у творчому доробку В. Г. Дудченка після шевченківської теми займають публікації, присвячені перебуванню композитора С. Рахманінова на Лебединщині, народному артисту СРСР, співаку Б. Р. Гмирі, двічі Герою Радянського Союзу, маршалу бронетанкових військ П. С. Рибалку, художнику В. Кричевському, письменнику К. О. Гордієнку, поетам М. Петренку і В. Довжику, двічі Герою Соціалістичної Праці М. Х. Савченко та іншим землякам.

Чимало матеріалів краєзнавцем опубліковано про нашу землячку пушкінської пори В. І. Анненкову, родичку М. Ю. Лермонтова.

Не обминув краєзнавець і тему вивезених до Європи скарбів замордованого у підвалах Петропавлівської фортеці наказного гетьмана України Павла Полуботка, маєтності якого свого часу перебували у Лебедині і с. Василівка.

В. Дудченко у міськрайгазеті підняв тему збереження старовинних курганів на території Лебединщини і Козацької могили 300-літньої давності, де покояться жертви козацької старшини, які підтримали курс гетьмана Івана Мазепи на здобуття незалежності України. Відновлена символічна могила з дерев’яним козацьким хрестом височить у кінці вулиці Погранична у Лебедині.

В. Г. Дудченку належить розвідка про той факт, що перший сільський телефон на Україні і в тодішній Російській імперії з’явився саме у Лебединському повіті у 1899 році. Також дослідив тему «Розвиток проводового радіомовлення на Лебединщині».

Завдяки зусиллям краєзнавця було створено у 1993 р. книжково-видавничий відділ при редакції міськрайгазети.

В. Дудченко взяв активну участь у підготовці енциклопедичного довідника «Сумщина в іменах» (Суми, 2003). Публікації краєзнавця були використані авторським колективом енциклопедії при написанні біографічних довідок дипломата Б. Г. Алексенка, поета і письменника Євгена Васильченка, доктора медичних наук Д. М. Калюжного, громадського діяча і мецената Я. В. Кучерова, Героя Соціалістичної Праці І. М. Остапенка, поета Михайла Петренка, оперного співака І. Н. Стешенка, Т. Г. Шевченка та ін.

Не випадково Національна спілка журналістів України у 2004 році присвоїла пошуковцю високе звання «Почесний журналіст України», а у 2008 р. – звання «Журналіст року». У 2007 році Всеукраїнське товариство краєзнавців присвоїло журналісту звання «Почесний краєзнавець України».


Публікації
  1   2

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconРегламент управління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації
Цей регламент складений відповідно до Регламенту Сумської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації...

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconПлан проведення засідання колегії управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації
Мельник О. П. – начальник управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconПоложення про колегію управління культури і туризму обласної державної адміністрації 1
...

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації icon1. Утворити колегію управління культури обласної державної адміністрації у складі згідно з додатком
Бласної державної адміністрації», від 27 вересня 2010 року №822 «Про затвердження нового складу колегії управління культури і туризму...

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconГрафік проведення особистого прийому громадян начальником управління культури І туризму обласної державної адміністрації та його заступником
Заступник начальника управління культури і туризму обласної державної адміністрації

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconЗатверджєно наказ управління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації від 13. 05. 2011 №91 порядок надходження та опрацювання запитів на публічну інформацію в управлінні культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації
Цей порядок не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб’єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій,...

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconПротокол №2 засідання колегії управління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації м. Суми
Відкриття колегії. Вступне слово Мельник О. П. начальника управління культури і туризму, голови колегії

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconПротокол №1 засідання колегії управління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації м. Суми
На засіданні колегії запрошені начальники відділів культури і туризму райдержадміністрацій та міських рад

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconПротокол №3 засідання колегії управління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації м. Суми
На засіданні колегії запрошені начальники відділів культури і туризму райдержадміністрацій та міських рад

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconНаказ №124-од про внесення змін до наказу управління культури І туризму Сумської обласної державної адміністрації від 31. 10. 2008 №141 Зареєстровано в Головному управлінні юстиції у Сумській області 27. 07. 2012 за №55/1372
Про внесення змін до наказу управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації від 31. 10. 2008 №141

Управління культури І туризму сумської обласної державної адміністрації iconНаказ №53 Про внесення змін до наказу управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації від 30. 03. 2006 №35 Зареєстровано в юстиції 12. 04. 2012 №35-1352
Про внесення змін до наказу управління культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації від 30. 03. 2006 №35

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи