Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії icon

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії




Скачати 170.8 Kb.
НазваСценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії
Дата конвертації05.09.2014
Розмір170.8 Kb.
ТипСценарій
джерело

ВП НУБіПУкраїни „Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім.О.Майнової


Поки маємо час, усім робімо добро…


Сценарій


Автор: Ярош Юрій Миколайович – викладач вищої категорії

Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна – викладач вищої категорії


Сценарій виховного заходу розкриває проблеми милосердя, доброти, чуйності, співпереживання, щирості, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі і біді.

Він може бути використаний викладачами, кураторами груп та вихователями гуртожитків ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

План


Вступ

  1. Вступне слово куратора

  2. Зміст загальноприйнятих людських цінностей.

  3. Осінь життя. Піклування про неї.

  4. Важливі цінності життя.

  5. Важливі основи призначення людини на Землі.

  6. Гуманізм – реальна сила сьогодення.

  7. Заключне слово куратора. Висновки

Використана література

Вступ

Милосердя, доброта. Ще з часів давньоруських благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба, дати притулок безлюдному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, заступитися за беззахисного чи скривдженого. Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити у горі і біді – це в характері нашого народу.

Доброта, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчас, навіть тоді коли нема біди, навіть там де гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами.

МЕТА. Розкрити значення доброти в житті людей. Навчити розрізняти добро і зло, стимулювати та націлювати діяльність студентів на добро. Розкрити значення таких цінностей: чуйність, милосердя, гуманізм, людяність.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ 1 ОБЛАДНАННЯ. Аудиторія № 24. На столі стоїть букет квітів. На дошці назва виховної години «Поки маємо час, усім робімо добро…» На плакатах вислови: «Щоб повірити в добро, потрібно робити його...»

(Л.Толстой)

"Життя тоді в щасливих берегах, коли несе хвиля доброти"

(Л.Мілевич)

^ 1. Вступне слово куратора групи.

Тема нашої виховної години досить актуальна. Актуальна тому, що кожне покоління завжди залишає свій слід або вносить посильний внесок в моральну скарбницю суспільства, розширюючи поняття обов'язку, честі, совісті. Поняття добра і зла, людяності, гуманізму.

Людяність - стрижнева гуманістична цінність, що поєднує всі сторони гуманності в повсякденних відносинах людей. Наведені раніше норми гуманних взаємин виступають у тісній взаємодії і взаємозумовленості. Доброзичливість, співчування і довіра, терпимість скромність, мужність і милосердя до людей стають нормами і звичками поведінки тоді, коли вони усвідомлюються як обов'язок людини, а прагнення приносити радість і робити добро переживається як символ життя, спрямовані на служіння людям, вони виступають як гуманістичні цінності. Вони характеризують гуманістичну сутність юнака та дівчини, що виражається підсиленням ролі моральної свідомості в поведінці.

^ 2. Зміст загальноприйнятих людських цінностей.

Студент 1.

Терпимість органічно пов'язана з великодушністю, що є найвищою формою прояву людя­ності. Великодушність виражає таке ставлення до людей, коли гуманність виходить за звичні межі взаємоповаги. Великодушна людина діє завжди порядно, гуманно. Вона співчут­лива і привітна, чесна і щедра навіть відносно до того, хто не цілком заслуговує доброти і не завжди відповість тим самим. Проявом великодушності є самопожертва заради інтере­сів інших, поступливість, здатність пробачити чиїсь вчинки і слабкості. Великодушність-основа благородства.

Благородство характеризує здатність людей діяти згідно з високими цілями, керуючись високими моральними мотивами. Дуже важливо і водночас важко бути благородним в наш час поглиблення кризи і нестабільності життя, неперервного збільшення різних проблем повсяк­денного життя. Проте здатність піднестися надзвичайним збігом обставин і рутинними форм; ми поведінки, піднятися над егоїстичними спонуканнями душі, проявити стійкість і само­відданість у служінні людям завжди знаходить справжню оцінку та істинну вдячність.

Зовсім нещодавно повернулися до нашої мови поняття "милосердя" і "доброзичливість". "Милість серця" - це співчутлива та діяльна любов до людей, до всього живого, готовність допомагати кожному нужденному завдяки великому людинолюбству, милості. Милосердя ґрунтується на поважанні достоїнств нашої людини, доброзичливості, чуйності та співчуванні, турботі та активній допомозі. У ньому поєднуються два взаємопов'язаних і взаємозалежних аспекти людяності: духовно-емоційний (переживання чужого болю як свого) і конкретно-прак­тичний (реальна допомога). Головний принцип милосердя - віднова від поділу на "своїх" і "чужих", зближення всіх, хто розділений груповою нетерпимістю.

Милосердя потребує від людини оперативної допомоги кожному (і знайомим, і незнайомим) уважності та співчування до потреб, прагнень інших, вміння вирішувати спірні питання і конфлікти з позиції розуму, активного захисту гідності нашої людини, доброзичливого ставлення до її успіхів.

Життя переконує, що людське милосердя і добродійність не принижують людської гідності. Вони допомагають людям жити достойно, долати страхи і хвороби, одинокість і старість. Тому нині в Україні відроджуються християнське милосердя, благодійна діяльність суспіль­них організацій ("Діти Чорнобиля", “Фонд культури”, "Просвіта", "Дитячий фонд", "Фонд милосердя" та ін.). Делікатніше індивідуальне милосердя, що виражається в розумінні людини, співчуванні їй, співучасності в її долі.

Студент 2.

Людина народжується не для того, щоб безслідно зникнути нікому невідомою пилинкою. Вона народжується для того, щоб залишити після себе вічний слід на землі. А залишає вона його у своїх дітях. У цьому найвище щастя та зміст життя.

Рід людський складається з поколінь - це велика мудрість нашого буття.

Для матері та батька ви завжди будете дитиною, навіть тоді, коли вам виповниться солідний вік. Знайте, що ви - це зміст життя ваших батьків.

У вас є дідусі та бабусі, повага до старих поколінь - це закон нашого життя. Вчіться у старших. Якби в повній мірі поважалася стареча мудрість, у житті було б менше юнацької безтямності, яка виникає від незнання життя, самовпевненості, необачності. Бе­режіть здоров'я та спокій своїх рідних та дорогих вам людей. Не завдавайте їм болю, смутку, страждань. Все, що дають вам батько та мати - це їхня праця, піт, втома. Умійте поважати працю своїх батьків. Ваше найбільше щастя для батьків та матерів - ваше чесне життя. Приносьте до хати радість, бережіть щастя сім'ї!

З роками ваші рідні старіють, стають безсилими, потребують спілкування як хліба, як повітря. Не завжди доживають свого віку старенькі вдома. Такі випадки, на жаль, бу­вають, коли обставини змушують покинути свою домівку і переїхати до будинку престарілих. Коли людина самотня і за нею нікому доглянути - це одна справа. Але коли діти відмов­ляються від своїх батьків - це жах...

Студент 3.

Виглядала мати із вікна,

Поглядала мати на дорогу.

Другий поверх, мовчазна стіна

Не розділить радість і тривогу.


Старість подивлялася на шлях -

Бо оце зосталось тільки й світу...

Привезли сюди на "Жигулях"

Позавчора рідні її діти.


Тут, мовляв, їй буде веселіш

От сиди, стара, і веселися

Від думок полиново гіркіш

Рідні діти матері зреклися.


Хворе серце плаче по ночах,

Та не шле проклін до їх порогу,

Озовись надією в очах

Гомінка, натруджена дорого!

^ 3. Осінь життя. Піклування про неї.

Студент 4.

Любов материнська безмірна, хворе серце матері плаче, але не шле проклін до порогу дітей. Будинок престарілих... Що чекає тих, хто туди потрапив? У цьому домі тихо, тепло, прибрано, але дуже важко уявити, що хтось закінчив овій шлях у цьому будинку, де все казенне, де чекаєш сина, який не згадує матері, яка народила, виростила, вигодувала його, рятуючи від лиха, хвороб, провела безсонні ночі біля його колиски. Думаймо про маму чи бабусю, яка живе в селі і часто хворіє, яка не втомлюється чекати звістки від вас.

Думаймо про безрідну стареньку, яка мешкає на вашій вулиці і щоранку стоїть коло похилених воріт, сумно дивлячись услід тим, хто йде повз неї. Зупиніться, привітайтесь, запитайте: може їй треба купити хліба чи шматок мила. Думаймо про таких як вони, і пи­таймо себе: "Чим я можу допомогти?"

Поки старенькі наші бабусі і мами з нами - ми всі молоді. Вони - наш захист, наша добра згадка про незгасне світло дитинства.

Тримаймося ж їх! Пам'яттю, спомином, думкою тримайся за них душею.

Студент 5.

У старості є не тільки втрати, є і надбання. Вона краще знає ціну любові, відданості, навіть простої уваги і піклування, навіть співчутливого погляду.

Хочеться вірити, що ніхто з вас не забуде своїх батьків, коли по них прийде старість, що ви будете пам'ятати про своє коріння, про те, що все життя за вами будуть мандрува­ти оці материнські і білява хата, пам'ятатимете ту вербу, що додому поверта.

Людина, на жаль, смертна. Попереду - безліч проблем, гори знань, підкорювати які нелегко. Але робити це потрібно, щоб не бути ви­кинутим із життя.

Бути людиною - не дуже просто

Бути людиною - геройство в наші дні.

Устати й крикнути з трибуни, і з помосту,

0 люди, залишайтеся людьми!


Студент 6.

В'ється стежка, тоне у житах,

Пахне доля небом, полинами,

1 пливе, і завмирає птах

Над літами, вашими літами.

Роки життя... Вони летять, немов сполохана пташина, а ми все частіше мимоволі повер­таємось спогадами у прожите.

І перед нами, молодими - безліч проблем і вершин, підкорювати які нелегко. У житті багато бажань і потреб, але ніколи не згасає потреба в спілкуванні.

І ваша мудра порада, ваше слово потрібне нам, молодим, як хліб, як повітря. Ви без­корисно передаєте у спадок свій життєвий досвід, знання, і ми хотіли б віддячити вам своєю увагою, шаною. Нехай дарунком для вас будуть спогади про ваше життя, вилите в пісні, поезії, широкому слові.

Пісня «Злагода» слова В. Крищенка, муз. Г. Татарченка.

Студент 7.

Скільки є старих, обездолених людей. Літа пролетіли, мов на крилах, посріблили роки скроні, важке одиноке життя зігнуло плечі. Чого чекати?! Як жити? Самотність завжди гірка але надто відчутна в старості.


Синім інеєм капусти цвітуть

Аж під зорями літаки гудуть

Хмара стелиться скатертиною

Та над бабою Катериною.


…Наробилася, находилася,

Натоптала стільки доріг,

Що в ногах уже не вмістилися.

То поклала їх під поріг.


І стоїть тепер над воротами,

І когось так печально жде:

Може, хтось - таки...

Ну, хоч хтось - таки?...

Та ніхто до неї не йде.


Під ворітьми сусідські хлопчики

Вибивають рудий спориш,

А їй хочеться, як їй хочеться

З хлопчиками поговорить!


Вона лагідно їм: «Драстуйте».

А вони пролітають: «Привіт».?

і схиляється сива ластівка

На провислому дроті літ.

(Б.Олійник)

Пісня "Смерекова хата". Слова М. Бакая, Муз. П. Дворського


Студент 8.

Душа болить за всіх стареньких. Бо не прощав Бог покинути напризволяще батька і ма­тір. Недарма ж кажуть, якою міркою відміряєш, такою і тобі наміряно буде. А старість не обминути. Здається, кожен має про це пам'ятати. Через це хочеться крикнути: "Люди, схаменіться! Ви також будете старі, немічні і ваші діти і онуки матимуть право відверну­тися від вас!"

Оця верба, що в баби Хими

Гілками хатні стіни тре,

Хрестом підійде до могили,

Як тільки-но старенька вмре.


Ніхто не ходить до бабусі –

Глуха ж, мов занімів поріг

Одна коза до неї мека

Та вітер стогне в димарі.

Колись була ставна, вродлива

Жарінь - в блакитній глибині...

Косу обрізала й спалила,

Як муж загинув на війні.

^ 4. Важливі цінності життя: добро, гідність,любов.

Студент 9.

В несметном нашем богатстве

слова драгоценные есть:

Отчество,

Верность,

Братство...,

А есть еще

Совесть,

Честь...

Ах если б вы все понимали,

Что это не просто слова,

каких бы мы бед избежали!

И это не просто слова.

Студент 10.

Щоб повірити в добро, треба почати робити його... І ця твоя діяльність запалить в тебе любов до людства, яка і буле наслідком твоєї діяльності, спрямованої на добро (Л.Толстой).

Для того, щоб перемогти жорстокість, треба зібрати для боротьби з нею в одне єдине всі цінності людського духу. А що таке людяність? Спадкова чи набута ця якість - людя­ність? Коли людяність стала потрібна людині? Відповідь досить проста: при зародженні першого суспільства, першої цивілізації. До цього людяність була природна. Адже нама­гання залишитися людиною, зберегти совість в різних ситуаціях - це не тільки свідчення духовної сили людини, але і намагання врятувати людину від духовної смерті, що часто страшніше від смерті фізичної.

Студент 11.

А чи згодні ви з такими висловленнями?

Поважати дорослу заслужену людину, будь-ласка. А чи варто поважати юнака або дівчину, які не тільки не внесли вкладу в громадське благо, але й як особи не сформу­вались. Людину треба поважати з дитинства вже за те, що вона - людина, що від неї че­кають суспільно корисних дій, хай авансом. Виявляти повагу до особи з дитинства необхідно ще й тому, що це певна форма самоповаги. Головне те, що в такій повазі люди самі і ходять ніби школу добрих взаємовідносин. Людина спілкується з десятками людей і, як само собою зрозуміло, повинна відноситись людяно, лояльно. Адже всі ми люди! А запас наших уподобань строго індивідуальний: одна людина втомлюється від людей, інша втомлю­ється без людей. На превеликий жаль, відсутність основ культури спілкування, невміння жаліти, прощати, йти назустріч призводить до дегуманізації людини, людських відносин.

Студент 12.

Тільки шлях Добра і Любові, усвідомлення того, що найважливішою цінністю є людські життя, зможуть вивести людство зі страшної прірви, підняти його на ноги, дати могутній поштовх розвитку людської цивілізації. Інакше нас чекає катастрофа - духовне каліцтво людства, яка приведе до його самознищення.

Людині необхідна доброта,

Як птаху небо, колоску - вода.

Як зір очам, як цвіт рясним садам,

Як серцю неостудна теплота.


Потрібна їй і щедрість, і любов

Завжди, як чистий кисень для грудей,

Як тихий вітер, що здіймає день

На ніжних крилах зелені дібров.


Потрібна сила волі в грізний час,

А як впаде на скроні сивина,

Їй необхідні ласка весняна,

Що радістю дзвінкою - на печаль.


В душі потрібно ніжність берегти

І прагнути польоту, наче птах.

Життя тоді в щасливих берегах,

Коли несе нас хвиля доброти.

(Л.Мілевич)

^ 5. Важливі основи призначення людини на Землі.

Студент 13.

У щоденних гонитвах за матеріальним людина не знаходить часу подумати про вищі духовні сфери, осмислити своє призначення на Землі. Лиш на крутих поворотах долі раптом вдаряє в серце блискавка - запитання: Чому? Навіщо?

У цьому хаосі ми бачимо, то таки бракує людям людяності. Мільйони і мільйони карбованців викидаються грошовитими дядями на задоволення тілесних» потреб, а духовні справ занедбане і забуте. Застряємо в минулому і губимо нитку, що пов’язує нас із вічністю.

На долонях і влітку паморозь,

А на душах і в спеку іній.

Ходять вони між нами

Люди - згарки, люди - тіні,

Їх тривожать кишені й шлунки,

1 набиті добром комори.

Ну навіщо померлим цілунки,

Ну навіщо осліплим зорі?

Не помітять: на абрикосі

Народилася перша квітка.

А на когось приходить осінь,

А на когось-горе у хвіртку.

Не помітять в долонях світу

Ще немало і сліз, і мозоля.

Не помітять: вишневим цвітом

Осипається чиясь доля.

А вона спокійненько толочать

Разом з травами променів ружі.

Найстрашніший на світі злочин -

Заховатися в нору байдужості.

(Т.Мельниченко)

Чи знаєте ви, що таке самотність? Якщо ні, то ви щасливі. Бо самотність - це життя наодинці з собою, зі своєю пам'яттю. Коли хочеться з кимось поділитися власним болем -і ні з ким. Коли хочеться з позпачу плакати, кричати так, щоб почув увесь світ. Коли тліють у серці спогади, наче жарини, обіймаючи його невигойні сліди, і немає кому їх по­відати. Але самотність - це не хвороба, яка потребує лікування. Це стан життя.

^ 6. Гуманізм реальна сила сьогодення.

Студент 14.

Коли Д. Гранін і О.Адамович працювали над "Блокадною книгою", то несподівано прийшли по такого висновку: "Ось ми задумались над таким питанням: хто в блокаду виживав? Здава­лося б, той, хто зберігав, рятував себе. Але не так. Врятувались ті, хто сам рятував. Братерство людей - ось до давало сили не просто існувати, але і повести оборонні роботи, розчищати місто, оберігати його від запальних бомб...".

А ось ще один приклад судження людини про добро. В романі М.Булгакова "Майстер і Маргарита "бідний філософ Ієшуа пропонує змінити навколишній світ ідеєю добра. Добро, на його думку, - це найбільша доброзичливість, готовність і бажання однієї людини зро­зуміти іншу людину. Бути добрим важко, тому що добро легко можна підмінити різними сурогатами.

Вчинок, а не єзичне слово - ось дійсна міра добра. Булгаков вважав, то дійсне добро - всесильне. І це досить добре видно на прикладі Ієшуа - "бродяча", "слабка людина" зуміла перевернути життя Пілата, "всемогутнього правителя", та не тільки одного Пілата.

Можуть викликати здивування слова Ієшуа про те, що злих людей немає на світі, але, з Булгаковської точки зору, Ієшуа правий: злих людей дійсно немає. Зло, по концепції Булгакова, є прояв людських атавізмів. Тобто людина починається там, де закінчується зло. І людська сила тільки від добра, але при одній умові, що при будь-яких обставинах най­важчих і найдраматичніших, людина не зійде зі шляху добра.

Студент 15.

В людині необхідно бачити суть, а не вивіску. В людину треба вірити, всі люди хороші, хоча кожен має свою слабину. 1 не треба шукати зло в інших. Адже що шукають в людині-те і знаходять. Добрим людям здається, що всі навколо добрі, злим 4 що всі навколо-злі. Пояснюється це тим, що нелегко відірватися від самого себе, припуститися, що хтось з оточуючих в чомусь абсолютно на тебе схожий.

В кожній людині - невичерпний запас розуму, таланту, доброти, тільки часом все це наче плівкою покрите, і достатньо буває цю плівку трішки надірвати. Сьогодні гуманізм виступає не як високе чуття, а як реальна сила, радість.

На доказ цих слів кожен студент звітується перед своїми товаришами про добрі вчинки, які він здійснив на протязі останнього року.

^ 7. Заключне слово куратора.

Ось і закінчилась наша виховна година. У відомого письменника запитали: "Як жити?" Він відповів: "Просто і вільно, робити добро, поки можеш".

Ця думка може здаватися простою, навіть банальною, але разом з тим, несе дійсну суть людських відносин.

"Твори добро! Живи для інших ". Це стає формою практичного самовизначення людини, це реальна суспільна вимога.

Для практичного втілення цього гасла в життя саме нами пропоную зараз вирішити, за яку добру справу для людей ми змогли б взятися негайно.

Всі разом тут же вирішують, яку роботу, націлену на добро, життя для інших беруть на себе всі учасники виховного заходу. І роботу не одноразову, а постійну, до закінчення навчального закладу, а може і на все життя.

Хотілося б, щоб у ваші думки

поповнилась добротою, чуйністю, гуманним

ставленням до людей похилого віку.

Не будьте скупими на добрі вчинки, поради.

Творіть і цінуйте добро, поки маєте час...

Висновки

Цей виховний захід спрямовує молоде покоління на ствердження в їхній свідомості почуття власної гідності, розширюючи поняття обов’язку, честі, совісті. Поняття добра і зла, людяності, гуманізму. Виховує у молодих душах студентів шанобливе ставлення до людей похилого віку. Закладає засади найтепліших почуттів до батьків, до всіх рідних та близьких, формує почуття відповідальності перед майбутнім поколінням.

Цей виховний захід дозволяє розкрити і проявити любов та повагу одне до одного без хибної сором’язливості, виховувати у студентів добро, людяність, взаємоповагу, гуманізм. Ось так краплина за краплиною і з’явились перед нами чудові розповіді, а в серці кожного студента посіялось зерня мудрого, доброго, вічного. Від того як ми допоможемо їм зрощувати і окультурювати розточки та сходи цього зерна і буде залежати не лише наше майбутнє, майбутнє наших дітей та онуків.

Людяність гуманізм, самопожертва – це критерії величної досконалої душі, і для того щоб бути людиною з досконалою душею, потрібно багато працювати над собою, уміти відрізняти людяність, гуманізм від жорстокості і свавілля, контролювати свої вчинки і намагатись відноситись до оточуючих так, як би ви хотіли, щоб відносились до вас.

ЛІТЕРАТУРА


  1. Н, С. Бібік «На допомогу куратору студентської групи». НМЦ, 2001.

  2. І. Г. Возняк «Збірник виховних заходів». Випуск 24. НМЦ, 2001.

  3. Л. П. Соломаха «Збірник виховних заходів».Випуск 18. НМЦ, 1999.

  4. Л.П. Соломаха «Збірник сценаріїв виховних заходів». НМЦ, 2001.

  5. Л.П. Соломаха «Збірник виховних заходів».Випуск 26. НМЦ, 2002

  6. О.М. Філопчук, Л.П. Соломаха, В.Л. Піроженко «Збірник виховних заходів» – К.: АТ «Віспол». 1999.

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconМетодична розробка
Методична розробка відкритого заняття з дисципліни «Економічна теорія». Підготувала Карамишева Л. К. викладач кваліфікаційної категорії...

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconПрограма для вищих навчальних закладів по підготовці
Укладачі: Устименко О. А. – викладач вищої категорії Хорольського агропромислового коледжу пдаа

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconТема уроку: Об’єми многогранників та тіл обертання. (підсумкове повторення) Автор: Старший викладач вищої категорії Вербик Ірина Геннадіївна
Обладнання: моделі многогранників та тіл обертання, блок-малюнки, роздавальний матеріал, мультимедійний екран

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconМетодичні рекомендації по використанню різноманітних форм та методів тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Рекомендується для використання під час вивчення предмета „Будова та експлуатація автомобілів педагогічним працівникам та учням птнз
Автор: Коваленко В. М. – викладач вищої категорії Черкаського професійного автодорожнього ліцею

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconРозширюємо коло спілкування. Автор: Кулініч Г. Г., викладач вищої категорії, методист
Полтавському обласному ліцеї для обдарованої сільської молоді при Кременчуцькому педучилищі ім. А. С. Макаренка працює уже 8 років....

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconПрограма дистанційного навчання з німецької мови автор: Ольга Геннадіївна Беркович Викладач німецької мови Макіївська міська гімназія Спеціаліст вищої категорії пояснювальна записка
Орві І діти все частіше отримують «додаткові канікули» у вигляді карантинів, тобто все менше отримують знань в школі… Саме тому сучасному...

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconУрок української літератури рідного краю Безручко Тетяна Олександрівна вчитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії, вчитель-методист Миколаївської гімназії №4
Безручко Тетяна Олександрівна – вчитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії, вчитель-методист Миколаївської гімназії...

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconПрограмма спецкурса
Автор программы – Захарова Т. П., вчитель вищої категорії зг №2 імені Лесі Українки

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconПроект: «Формування мовно-літературної грамотності учнів». Автор проекту
Автор проекту: заступник директора з нвр новогродівської сзш І-ІІІ ступенів №7, учитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної...

Сценарій Автор: Ярош Юрій Миколайович викладач вищої категорії Рецензент: Малюх Тетяна Володимирівна викладач вищої категорії iconШибіко наталія олександрівна, викладач англійської мови Броварської гімназії ім. С.І. Олійника, спеціаліст вищої категорії, «вчитель-методист»
А. П. Старкова ще за часів срср, І практично закінчує свою педагогічну діяльність, але вже за сучасними підручниками, автори яких...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи