Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку icon

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку

Реклама:



Скачати 119.55 Kb.
НазваРозвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку
Дата конвертації05.04.2013
Розмір119.55 Kb.
ТипДокументи
джерело

Розвиток критичного мислення школярів

на уроках української літератури:

запитання які «пробуджують» думку


Видатному американському мислителю Д.Дьюї належить твердження, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Саме такий тип мислення надає найбільше можливостей молоді успішно розбудовувати своє життя в мінливому сучасному світі. Критичне мислення допомагає людині адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, пристосовуватися до нових, часом не передбачуваних, політичних, економічних або інших обставин.

Критичне мислення є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян. Люди, що володіють критичним мисленням, мають такі риси: вони чесні самі із собою; перемагають сумніви; задають питання; базують судження на доказах; уміють відокремлювати головне від риторики, коли дивляться телевізор, слухають радіо, читають газети, слухають виступи політиків; ними неможливо маніпулювати.

Сьогодні серед невпинного потоку інформації дуже важливо вміти вибрати головне, критично перевірити отриману інформацію і виробити власний план щодо її практичної реалізації. Це можуть зробити ті люди, які здатні критично мислити. Уміння критично мислити необхідне людині у всі часи. Але це особливо актуально сьогодні в наш час швидких змін.

^ Що потрібно знати вчителю про критичне мислення?

Критично мислити – це не значить обов’язково критикувати, відкидати, заперечувати, негативно оцінювати. Що ж таке критичне мислення?

^ Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи і розуміння проблеми з метою прийняття власного обгрунтованого рішення (термін «критичне» в такому контексті найбільш адекватний слову «аналітичне»); вміння самостійно знайти, обробити, проаналізувати та дати оцінку певній інформації; логічно побудувати свої думки, навести переконливу аргументацію; здатність мислити мобільно; бути відкритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

^ Як навчати учнів критично мислити на уроках української літератури

Предмет «українська література» має великі можливості для розвитку критичного мислення школярів. Його можна розвивати і на біографічних уроках, і під час читання, аналізу та інтерпретації художнього твору; під час опрацювання матеріалу підручника, обговорення наукових і публіцистичних статей, матеріалів Інтернету; в дискусіях; у процесі написання творчих робіт, рефератів аналітичного характеру з виявленням та порівнянням різних поглядів на проблему; під час рецензування своїх і чужих творчих робіт, рефератів тощо.

^ Сприятливе навчальне середовище. Важливою умовою розвитку критичного мислення учнів на уроках літератури є створення сприятливого навчального середовища. Учитель має заохочувати учнів вільно розмірковувати, робити припущення, встановлювати їхню очевидність або безглуздість. Коли діти відчують, що їхні думки цінуються, а кожному з них дозволено сказати:"Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес критичного мислення.

^ Запитання, які «пробуджують» думку

Запитання низького та високого рівня. Запитання, які вчитель ставить своїм учням протягом уроку, можуть бути низького і високого рівня. Запитання низького рівня спрямовані на виявлення знань фактів, дат, імен, обставин тощо. Відповіді на такі запитання можуть бути лише однозначними і конкретними.

^ Приклади запитань низького рівня. Що означає слово фольклор? Якого соціального стану були батьки Т.Г.Шевченка? Хто автор слів національного гімну України? Коли і де була написана поема Т.Г.Шевченка «Іван Підкова»? тощо.

Якщо вчитель свідомо розвиває у своїх учнях критичне мислення, то не обмежується на уроці запитаннями низького рівня. Він ставить школярам якомога більше запитань високого рівня, які вимагають виходу за межі простого знання фактів і деталей та застосування складнішого рівня критичного мислення.

Запитання високого рівня – це запитання, які ми ставимо, коли цікавимось, як чи чому щось відбулося або яким чином одна подія, факт чи ідея можуть бути пов’язані з іншими. Ці запитання формулюються в такий спосіб, щоб змусити учня критично мислити. На запитання високого рівня можна дати декілька відповідей, до того ж кожна з них буде аргументованою та переконливою.

^ Приклади запитань високого рівня

  • Хто винен у смерті Федька-халамидника? Чому автор не залишав у живих свого героя? (В.Винниченко. «Федько-халамидник»).

  • У чому, на вашу думку, причина трагедії, яка трапилася з героями твору М.В.Гоголя «Вечір проти Івана Купала»?

  • Чи можна за народними піснями вивчати історію України та біографії її героїв?

Високим рівнем характеризуються проблемні запитання. Їхнє регулярне використання на уроках літератури (під час опрацювання теоретичного матеріалу, знайомства з біографією письменника, під час аналізу художніх творів) сприяє розвитку критичного мислення школярів. Саме проблемні запитання формують одну із основних особливостей критичного мислення – «бачити» проблему і шукати шляхи її вирішення.

^ Приклади проблемних запитань

  • Чи можна вважати Гоголя українським письменником, адже він не написав жодного твору українською мовою?

  • Чому автор дає лицареві ім’я Бертольд, а поета робить безіменним? (Леся Українка. «Давня пісня»). (Автор створює узагальнений образ справжнього митця).

  • Чому оповідання про тяжку долю кріпачки Олесі Марко Вовчок назвала «Козачка», а не «Кріпачка»? (Марко Вовчок. «Козачка»)

Вчити школярів критично мислити варто через використання проблемних запитань особистісного характеру, які розвивають уміння дітей висловлювати та аргументувати власну позицію.

^ Приклади проблемних запитань особистісного характеру

  • Чи хотіли б ви разом із хлопцями, героями казки Василя Симоненка «Подорож у країну Навпаки», вирушити в країну, в якій «кожен робить, що схоче...» ? Чому?

  • Павлик відмовився помститися Захарку за його негідний учинок. Він простив йому. А як би ви вчинили в подібній ситуації? (С.Черкасенко. «Маленький горбань»)

  • «Будуть приходити люди,
    вбогі й багаті, веселі й сумні,
    радощі й тугу нестимуть мені,
    їм промовляти душа моя буде».

Що ви «почули» важливого особисто для себе в цій пісні душі Мавки, зверненій до кожного з нас? (Леся Українка. «Лісова пісня»)

Необхідно врахувати те, що критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії. Тому важливо ставити учням такі запитання, які спонукають до висловлення різних (протилежних) точок зору.

Наприклад.

  • «Чи правильно вчинив Павлик, коли не дозволив дідусеві покарати свого кривдника Захарка?» (Спиридон Черкасенко. «Маленький горбань»).

  • Чим стало кохання для лісової красуні Мавки: щастям чи горем? (Леся Українка. «Лісова пісня»)

Критичне мислення належить до навичок мислення високого рівня, тобто тісно пов’язане з такими мисленнєвими процесами, як аналіз, синтез, оцінювання.

Критично мислити – значить уміти аналізувати

Слово аналіз від грецького слова analysis, що означає розклад, розчленування. Отже, проаналізувати – це значить поділити щось на частини, розглянути їх окремо і у взаємозв’язках з метою осягнення цілого.

Великі можливості для розвитку аналітичних умінь має аналіз художнього твору. За визначенням у літературному словнику-довіднику, «аналіз літературного твору – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них, зокрема у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору».

Отже, аналіз літературного твору пов’язаний із його поділом на окремі компоненти (художній образ, художня деталь, композиція, портрет, мова героя, символи, пейзаж, інтер’єр, художньо-зображувальні засоби тощо) та ретельним розглядом і поясненням кожного з них.

^ Приклади запитань та завдань на розвиток аналітичних умінь

  • Доведіть, що в образі Пидорки Гоголь втілив ідеал української дівчини-красуні. Випишіть художні засоби, за допомогою яких Гоголь створює народнопоетичний образ українки. (Микола Гоголь. «Вечір проти Івана Купала»)

  • Як пейзаж допомагає зрозуміти психологічний стан Катерини? За допомогою яких художніх засобів змальовано картину бурі? Чому виникає відчуття кінця світу? (Марко Вовчок. «Максим Гримач»).

Критично мислити – значить уміти інтерпретувати та синтезувати

Синтез – це об'єднання раніше виділених частин (сторін, ознак, властивостей, відношень) предмета в єдине ціле. Під час аналізу художнього твору на уроках літератури аналіз обов’язково має закінчуватися синтезом. Розглянувши окремі частини твору та пояснивши їх, учень має синтезувати в своїй уяві загальну осмислену картину всього твору. Це відбувається через інтерпретацію (тлумачення, пояснення) спочатку окремих компонентів твору, а потім усього твору в цілому. Так учень виводиться на усвідомлення авторської думки, головної ідеї твору.

^ Приклад завдання на розвиток навичок інтерпретації та синтезу

Аналіз та інтерпретація (пояснення) окремих сюжетних елементів повісті М.В.Гоголя «Вечір проти Івана Купала» закінчується синтезом загальної картини «Образ України, створений Гоголем у творі «Вечір проти Івана Купала».

Завдання. Перший твір, який уславив Гоголя, – це «Вечір проти Івана Купала». Багато росіян, прочитавши цей твір, відкрили для себе Україну. Якою ж показав Гоголь нашу Батьківщину та українців?

Заповніть другу колонку таблиці «Образ України, створений Гоголем»

Сюжетні елементи

Інтерпретація (пояснення)

Опис свята Івана Купала

В Україні зберігають традиції

Розповідь про квітку папороті

Україна – країна легенд

Демонічні герої Басаврюк та відьма

В Україні існують повір’я про нечисту силу

Портрет Пидорки до заміжжя

Українські дівчата красуні

Портрет наймита Петра (через уявлення жінок)

Існує ідеал козака

Трагічне почуття кохання наймита Петра та доньки багатого козака Пидорки

В Україні в часи кріпосництва майнова нерівність ставала причиною неможливості сімейного щастя закоханих

Опис весілля

В Україні дотримуються обрядів та традицій. Українці – веселі люди

Пейзаж

Природа України дуже мальовнича

Трагічний фінал твору

Українці шанують моральні закони. Історія Петра засвідчує, що зло завжди карається; людина повинна дотримуватися Божого й людського заповіту: зберігати в чистоті душу, остерігатися гріха.


Критично мислити – значить уміти порівнювати

Уміння порівнювати – важлива складова критичного мислення. Предмет «українська література» має великі можливості для розвитку цієї мисленнєвої здатності.

^ Приклади завдань

  • Порівняйте образи Катерини (Марко Вовчок. «Максим Гримач») та Офелії (В.Шекспір «Гамлет»). Що спільного ви помітили у цих образах? (Трагічне кохання стає причиною смерті обох героїнь. Обидві кидаються у воду з верби, обидві перед смертю плетуть вінки).

  • Знайдіть портрет Пидорки на початку твору й після заміжжя та порівняйте їх. Поясніть разючі зміни в зовнішності героїні (М.Гоголь. «Вечір напередодні Івана Купала»)

  • Порівняйте життєві позиції Вишняка та батька Марусі Гордія Чурая (Л.Костенко «Маруся Чурай») («…і чураївські голови на палях, і вишняківські голови на плечах»).

Для виконання завдань на порівняння можна використовувати графічні організатори, наприклад: таблицю, кола Вена.

^ Заповнення порівняльної таблиці «Життєві цінності поета та Бертольда» (Леся Українка. «Давня пісня»)

План

Поет

Бертольд

1. Життєві цінності

Живе духовним життям

Цінує все матеріальне

2. У чому бачить своє щастя?

^ У волі і творчості

«Бачиш ти - оця дiброва,
Поле, небо,синє море -
То моє багатство-панство
I розкiшне, i просторе».

«Так, я вiльний, маю бистрi
Вiльнi думи-чарiвницi».


^ У багатстві і коханні

«Я б вiддав отой химерний
Твiй таємний свiт надхмарний
За наземне справжнє графство,
За пiдхмарний замок гарний.

Я б вiддав твоє багатство
I непевнiї країни
За єдиний поцiлунок
Вiд коханої дiвчини..."





  • Зіставте історію впливу пісні на бойову звитягу воїнів, описану в поемі «Давня казка», з легендою про давньоримського поета і воїна Тіртея. Що ви помітили спільного?

Кола Вена





Тіртей «Добре вмирати тому…»

Елегія, в якій

прославляється військова доблесть

Леся Українка "Був собi одважний лицар…» («Давня казка»)

Сатиричний вірш, у якому висміюються прояви боягузтва на війні.




^ Спільний мотив –почуття сорому, яке переживає втікач з поля бою









Критично мислити – значить уміти оцінювати та висловлювати власні судження

Людина з розвиненим критичним мисленням здатна давати власну оцінку будь-яким явищам. Навички оцінювання та вміння висловлювати власні судження – чи не найголовніші складові критичного мислення. На все мати власний погляд, уміти аргументувати та відстоювати свою позицію – ці важливі особистісні якості можна успішно розвивати на уроках літератури. Для цього вчитель має зосереджувати увагу школярів на авторських орієнтирах або суперечливих моментах у тексті твору та навколотекстовому просторі, заохочувати школярів висловлювати власну думку, аргументувати її. Запитання «Чи справді…?», «Чи погоджуєтесь …?», «Як ви розумієте…?», «Як ви оцінюєте…? - мають постійно лунати на уроках, де застосовується технологія розвитку критичного мислення школярів.

^ Приклади запитань на розвиток умінь оцінювати та висловлювати власні аргументовані судження.

  • Чи погоджуєтесь ви з думкою літературознавців, що фінал «Лісової пісні» звучить оптимістично?

  • Чи справді, «якщо прагнути до милосердя, то у світі не буде зла»? Історія Федька-халамидника підтверджує чи заперечує цю думку Конфуція? (В.Винниченко. «Федько-халамидник»)

  • «Десь, колись, в якiйсь країнi
    Проживав поет нещасний…»

Чи погоджуєтесь ви з тим, що поет був нещасним? Яким вам уявляється головний герой твору?

  • Як ви розумієте слова Гриця про Івана Іскру: „Він,– каже,– гордий. З ним не звариш каші”. (Ліна Костенко «Маруся Чурай»)

  • Висловіть свої міркування з приводу того, чи потрібні світові неповторні, не схожі на інших особистості. Чи краще хай переважають на землі пересічні мешканці, тоді життя буде простішим? (Ліна Костенко. «Кольорові миші»)

На розвиток навичок критичного мислення спрямовані і запитання –прогнозування.

^ Приклади запитань-прогнозувань

  • Якби не було пісень поета, як би склався військовий похід лицаря? (Леся Українка. «Лісова пісня»)

  • Який, на вашу думку, вирок винесли судді Анні, героїні вірша Л.Костенко «Кольорові миші»?

  • Яким ви уявляєте майбутнє маленького горбаня?

Метод «Прес». Оформити відповідь на запитання високого рівня допомагає метод «Прес» (використання чотирьох ключових слів: Я вважаю…, тому що…, наприклад…, отже…)

Наприклад. Чи потрібна людині пісня? (Леся Українка. «Хотіла б я піснею стати…»)

^ Орієнтовне виконання завдання: Я вважаю, що пісня необхідна людині, тому що вона може зробити вільною і щасливою людину. Наприклад, лірична героїня вірша Лесі Українки прагне стати піснею, щоб мати змогу вільно літати по всьому світу і розповідати про свої мрії. Отже, пісня підносить людину на крилах краси і щастя, сприяє її духовному піднесенню.

^ Як правильно ставити запитання

  • Поставивши запитання, вчитель має дати учням час на міркування (до 5-10 с).

  • Перед тим, як висловити свою думку перед усіма, відповідь можна обговорити у парі (метод „Поміркуйте – Об’єднайтеся в пари – Обговоріть”).

  • Учитель має задавати запитання, які продовжують обговорення, типу: „Що б ви могли доповнити?”

  • Обговорення повинно бути відкритим. Учитель не підтверджує і не заперечує відповіді учнів. Наприклад: „Цікаво!” або „Я про це досі не думала”.

  • Учитель просить узагальнити, підвести підсумок. „Хто може висловити точку зору Олі іншими словами?”

  • Учитель має з’ясувати думку інших учнів: „Хто згоден з Максимом? Хто ні? Чому?”

  • Учителю варто виступаити „адвокатом диявола”: „Що б ви відчули, якщо...” «Як би ви відреагували на... ?”

Отже, предмет «українська література» має досить можливостей для розвитку критичного мислення школярів. Завдання вчителя – скористатися ними для того, щоб розвинути у своїх вихованців якість, яка допоможе їм почуватися захищеними і впевненими в сучасному інформаційному суспільстві.

Замкова Ірина Іванівна,

вчитель української мови та літератури

Карлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

Полтавської області

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconОпис досвіду роботи вчителя української мови та літератури Миролюбівського нвк школи – сад села Миролюбівки Нововоронцовського району Херсонської області Бондаренко
Миролюбівського нвк школи – сад села Миролюбівки Нововоронцовського району Херсонської області Бондаренко Лариси Анатоліївни з проблеми...

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconРозвиток емоційного інтелекту школярів на уроках української літератури
Емоційний інтелект — явище, що поєднує в собі здатність розуміти свої емоції, продуктивно їх виража­ти і контролювати, а також слухати...

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconМатеріали роботи методичного об ’ єднання
«Впровадження інтерактивних технологій навчання, спрямованих на отримання учнями міцних осмислених знань, на розвиток їхньої пізнавальної...

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconОпис досвіду роботи вчителя світової літератури середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст с. Зелена Кельменецького районуМірчі Тамари Леонтіївни з проблеми
Опис досвіду роботи вчителя світової літератури середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ст с. Зелена Кельменецького районуМірчі Тамари...

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconТворчі завдання на розвиток продуктивного мислення молодших школярів на уроках математики з розділу «Величини»
Сьогодення педагогічної науки вимагає реалізації нових підходів до навчання та виховання дітей молодшого шкільного віку, оскільки...

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconОснова словесної творчості учнів Уроки української літератури, 5-й клас
«Подумай, доведи, порівняй, відгадай, зроби висновок» — так доцільно відповідати на запитання учнів, прагнучи розвинути їхній інтерес...

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconРозвиток творчих здібностей молодших школярів на уроках української мови
Автор: Сохацька Людмила Володимирівна, учитель початкових класів, старший учитель, Нововолинська зош №7 Волинської області

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconМетодичні рекомендації щодо використання тестових технологій уроках української мови та літератури у середній та старшій школі
Спецкурс «Підготовка учнів до зовнішнього незалежного оцінювання, олімпіад, конкурсів з української мови та літератури»

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconЛогічні вправи, лінгвістичні завдання, різні види творчих робіт
Нетрадиційні завдання та вправи з української мови та літератури для розвитку креативного мислення школярів

Розвиток критичного мислення школярів на уроках української літератури: запитання які «пробуджують» думку iconНародознавство на уроках української мови, літератури та в позакласній роботі
Уроки української мови та літератури дають величезні можливості для виховання справжнього громадянина незалежної України, формування...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи