Немає другого Дніпра icon

Немає другого Дніпра

Реклама:



Скачати 70.05 Kb.
НазваНемає другого Дніпра
Дата конвертації06.04.2013
Розмір70.05 Kb.
ТипДокументи
джерело



Шевченко для України – не просто народний поет, геніальний митець, доля якого обдарувала багатьма талантами. Значення його слова для нас особливе. Тарас Шевченко – національний пророк, апостол правди, заступник знедолених, провидець, - і в цьому немає перебільшення.

Сергій Єфремов писав, що Шевченко як поет з’явився тоді, коли “ціла нація, живцем похована, конала”. Україна стогнала в ярмі кріпаччини, її народ був безправним, темним і неграмотним і вже потроху почав забувати про своє вільне минуле, коли він відзначався серед країн Європи своєю освіченістю й демократичністю.

Шевченко розбудив, відкрив їм очі, повернув надію на свободу, показав шляхи до національного визволення, навчав шанувати самих себе. Він українців “гуртував, збирав докупи і єднав в один великий український народ”.

Ми живемо у вільній, незалежній, соборній державі, яку Шевченко вимріяв, заради якої “карався, мучився” й трудився. Україна завдячує йому своїм національним відродженням.

Але мусимо визнати: збулася й пересторога Кобзаря про те,що “Україну злії люди присплять, лукаві, і в огні її, окраденую, збудять...”. Ви самі бачите, що з імперської неволі ми вийшли справді окраденими й духовно збіднілими. Багато українйів не почувають себе такими, не люблять рідної мови й культури. Ми здебільшого не знаємо своїх національних героїв. Замало в наших душах патріотизму, а численним нашим співвітчизникам він просто чужий. Бачимо занепад моралі, нечесність,цинізм. Дехто, втративши повагу, піддається на провокації недовчених перевертнів, які паплюжать і цю державу, і її геніїв, і все, що для багатьох поколінь завжди було святим.

Не такою хотів бачити Україну Тарас Шевченко. Він крізь віки своїм словом закликає любити рідний край, працювати на його благо, брататися сильному із слабшим, бути справедливими й чесними. Згадаймо безсмертні рядки:

Нема на світі України,

Немає другого Дніпра,

А ви претеся на чужину

Шукати доброго добра...

Тут і докір, і застереження, і бажання достукатися до совісті кожного українця. Юрій Мушкетик з болем говорить:

«Кажуть, немає програми державотворення? Ось вона тут! У “Кобзарі”! Читаймо і робімо, як тут написано,- й збудуємо Україну».

Шевченко – одна з найвищих вершин духу людського, один з найвидатніших мислителів світу і водночас наша українська совість, наш порадник і найбільший правдолюб. Але які високі слова ми не говорили б про нього, насамперед треба знати Шевченкові твори, ввібрати в душу його слова, мрії, настанови й заповіти.

Без цього ми не можемо поважати себе. Як сказав Б.Лепкий: «Кобзар дав нам “історичну програму” на всі віки. Він і досі є нашим дзеркалом, вдивляючись у яке, ми, хочемо того чи ні, змушені запитати себе: хто ми є і які ми є?».

Шевченка знають і цінують в усьому світі. За його творами пізнають нас, українців, бо Тарасові судилося стати символом своєї нації і країни. Про це говорить наш видатний сучасник Іван Дзюба у статті “Шевченко і Петефі”. І справді: Адам Міцкевич – це Польща; Шандор Петефі – Угорщина; Роберт Бернс – Шотландія; Тарас Шевченко – Україна. Видатні представники різних культур захоплювалися й захоплюються постаттю українського Кобзаря. Лише англійською мовою його твори перекладали понад 130 авторів.

Пам’ятник великому Українцеві встановлено й у Вашингтоні, проте мало хто знає, що чотири амереканських президенти – Трумен, Кеннеді, Джонсон та Ейзенхауер – мали пряме відношення до його спорудження. Провомистими є слова Ліндона Б.Джонсона: «Шевченко цілком заслуговує на почесті, якими оточується. Він був більше, ніж українець, він був державним мужем і громадянином світу. Він був хоробрим борцем за права і волю людей. Він закликав у віршах народ вести рішучий бій за волю. Його поезія – з народу і для народу. Вона подавала надію тим, які впадали в розпач, і спонукала до дії тих, хто без неї погодився б на рабство».

Справді, не знайдеться людини, яка не була б солідарною з Шевченковим: “Борітетеся – поборете!”, “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”, “В своїй хаті своя правда, і сила, і воля”. Але пам’ятаймо: його слово було спрямоване передовсім до українців, до “мертвих, і живих, і ненароджених” земляків, до нас із вами. Наскільки думки і твори Тараса Шевченка сучасні, ми усвідомимо, вивчаючи й осягаючи громадянські, філософські та художні глибини його творчості.

Жодному слов’янському письменникові не присвячено стільки наукових розвідок, досліджень, монографій, художніх творів, як геніальному синові України Тарасові Шевченку. Склалася ціла наука – шевченкознавство, метою якої є вивчення життя, творчої спадщини великого Кобзаря. Першими шевченкознавцями були сучасники і сподвижники поета – М.Костомаров, П.Куліш, Д.Мордовець, російські критики М.Чернишевський та М.Добролобов.

У долі Шевченка нас цікавить кожна подробиця, бо вона допоможе повніше збагнути суть українського генія. З яких джерел черпати інформацію про життєвий шлях поета? Насамперед - з розповідей самого Кобзаря: автобіографії, повістей, у яких часто натрапляємо на реальні епізоди з його життя, зі щоденника, епістолярної спадщини. А ще зі спогадів тих сучасників Шевченка, які знали його й залишили достовірні розповіді про нього.

Шевченко не переставав думати про Україну, про її минуле, теперішнє і майбутнє. Як він хотів, щоб народ знову набрався снаги і почав виборювати свою волю! Шевченко недарма взявся писати про Коліївщину – гайдамацьке повстання 1768 року. Це була остання за часом велика спроба українського селянства повернути собі волю, ствердити власну національну гідність... Гайдамаччина була для Шевченка найвигіднішим історичним матеріалом, який він вирішив оживити своєю могутньою творчою фантазією з тим, щоб нагадати сучасникам, як їхні предки виборювали собі волю.

В Україні Шевченко побачив справжнє пекло: закріпачений люд, зруйновані національні святині, українське панство, яке зовсім не переймається проблебами народу – злидаря.

Ситий і розкішний Петербург різко контрастував зі щойно побаченим і пережитим. Цей земний рай для різного роду вельмож викликав внутрішнє обурення і гнів Шевченка. Він добре знав, що “едем” для царя та його оточення збудований на кістках українських козаків, що сюди, до Петербурга, з усіх усюд пливе багатство, скроплене слізьми й потом кріпаків. Із почуття протесту, гніву та болю й народилася поема “Сон”, у якій автор, немов античний велет, повстав сам проти найсильніших світу цього. Цар Микола І, на якого впав меч Шевченкової сатири, не забув йому образи до кінця своїх днів. Саме за цей гостро політичний твір поет отримав найвищу кару як член Кирило – Мефодіївського братства – десять років заслання й солдатської муштри без права писати і малювати.

Поет звинуватив царизм у стражданнях та недолі покріпаченого люду і завершив опис народного горя гнівним викликом: “Чи довго ще на сім світі катам панувати?”. На противагу цареві – кровопивці Шевченко уславив “царя волі”, у якого “добром нагріте серце”. Автор переконливо показує, що все чесне й правдиве в сучасній йому Росії переслідується й карається владою.

Звісно, царська жандармерія жорстоко помстилася Шевченкові за глум над імператором та імператрицею, яку так догідливо й пишномовно прославляли вірнопіддані поети.

Реальний стан справ, який Шевченко побачив після подорожей в Україну, нагадував жахливий сон. Тому в поемі “Сон” поет стверджує: спокою його душа не може знайти ні на землі, ні на небі.

Споглядаючи руїни національних святинь, Шевченко гостро відчував свою самотність у прагненні підняти свідомість українців, подолати їхнє духовне рабство, пробудити віру в себе. Він гірко усвідомив байдужість освіченого українського панства до бід простого народу і духовного надбань нації.

Шевченко бачив, як українська інтелігенція зраджує батьківщину – матір і наживається на поті й крові кріпаків. Шевченкового протесту проти гніву не могли притлумити ні розкішні прийоми, ні намагання панства заприятелювати з ним. Він різко реагував на прояви грубого поводження з кріпаками. Україна гинула в неволі, давня козацька слава жила хіба що в прізвищах родовитих панів, які забули про своє коріння і так само, як і чужинці, знущалися з народу. Це про них рядки: “Доборолась Україна до самого краю. Гірше ляха свої діти її розпинають”. Українці покірно впадають у самозабуття, одні німіють під батогами, “кайданами міняються”, інші – “правдою тор- гують”.

Шевченко спрямовує свої громові заклики насамперед до освіченого панства – до тих, хто за народні гроші позакінчував університети, а потім дбав про власні багатства, а не про порятунок України. Аристократія не стала національною елітою – розумом і совістю народу. Оце ті землячки, яких ми зустрічали на сторінках поеми “Сон”, це пристосуванці, блюдолизи, утриманці, які продаються за цинові гудзики та дворянські привілеї.

Тарас Шевченко сам береться до справи. Він прагне згуртувати націю – пише послання до всіх поколінь українців, до “мертвих, і живих, і ненароджених земляків”, у якому закликає:

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся!

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

Фактично, це було послання у майбутнє. Воно й досі не втрачає свого значення. Гіркі слова доктору, застереження, благання стосуються багатьох наших сучасників і кожного з нас особисто.

Поет, не шкодуючи своїх сил і серця, прагне переконати українців: доля ваша у ваших руках, дбайте про неї і про свою Україну, вчіться на помилках історії і думайте про майбутнє. Твір пройнятий вибуховою експресією, нас вражає багатство емоцій: філософські роздуми змінюються гнівними закликами, докір переростає в благання, моління, і знову – в грізну перестрогу, навіть у прокляття. Шевченко нагадує, розмірковує, іронізує, прагне розкрити очі, карає словом, навертає до народної моралі, спалює на вогні любові і ненависті своє серце, а потім ще раз благає: “обніміться ж, брати мої...”. Заради себе, заради України.






Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Немає другого Дніпра iconДані про переможців конкурсу в області будуть направлені до
Кіровоградської обласної ради про започатквання у 2012 році та щорічне відзначення Міжнародного Дня Дніпра, яким буде затверджений...

Немає другого Дніпра iconАнкета учасника конкурсу «Міжнародний День Дніпра» Назва конкурсної роботи
Порядок проведення конкурсу «Міжнародний День Дніпра», розділ Напрямки діяльності, що підтримуються конкурсом

Немає другого Дніпра iconПоложення про щорічний конкурс «Міжнародний День Дніпра» Основні положення про конкурс «Міжнародний День Дніпра»
Дніпро головна водна артерія України, значення якої в становленні та розвитку української нації, суспільного виробництва і для природного...

Немає другого Дніпра iconІнформації (книг, брошур, буклетів, плакатів, листівок, тощо): про значимість екологічно здорової роботи Дніпра і плани дій з його охорони та відновлення: у засобах масової інформації за тематикою завдань конкурсу та висвітлення реалізації заходів,
Проведення робіт з екологічного оздоровлення басейну Дніпра органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями,...

Немає другого Дніпра iconЕкскурсія по ландшафтам о. Хортиця (північна частина) Черьомухіна Альона Олександрівна Вчитель географії гімназія №107
Дніпра. Його площа дорівнює 2334. 22 га, довжина 12,5 км, ширина до 2,5 км. У північній частині острова розташований ряд невеликих...

Немає другого Дніпра icon1. Створити робочу групу з моніторингу впровадження пілотного проекту щодо відродження біо- та ландшафтного різноманіття пойми Пониззя Дніпра у складі згідно з додатком
З метою відродження заплавних водоймищ Пониззя Дніпра, створення ефективних точок економічного зростання територій області та нових...

Немає другого Дніпра iconПисьменниця з Буковини
Вільде (Полотнюк Дарії Дмитрівни) видатної української письменниці, внесеної юнеско до числа знаменитих людей XX століття І другого...

Немає другого Дніпра iconК. Д. Ушинський Роль уваги в житті людини дуже велика. Від уваги в великій мірі залежить ефективність багатьох видів людської діяльності, бо саме за її допомогою більш повноцінними стають інші психічні процеси. Увага
Увага – одна з ознак волі. Де немає уваги, там немає і свідомого відношення людини до того, що вона робить. Отже, увага відіграє...

Немає другого Дніпра iconУказатель this. Использование операторов new и delete
Синтаксис объявления массива объектов совершенно аналогичен тому, который используется для объявления массива переменных любого другого...

Немає другого Дніпра iconТи в моєму серці, Україно, думою Шевченка гомониш!
Турбується про придбання землі біля Дніпра для побудови хати. Стан здоров’я поета гіршає. Хвороба прогресує

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи