Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання icon

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання




НазваНавчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання
Сторінка3/8
Дата конвертації16.12.2012
Розмір1.05 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8

^ ІУ ВАРІАНТ

Завдання 1

З поданих речень випишіть приклади синтетичних і аналітичних граматичних форм змінних слів. Назвіть, які граматичні значення вони виражають.

А яке життя настало б, якби кожен вкрай необхідний був людям (Загр.). Слухаючи про життя видатних людей, сам хочеш стати сильнішим (Мушк.). Ворога не гніви, напій, накорми і на дорогу хліба-солі дай (нар.тв).

Завдання 2

Назвіть способи і значення вираження граматичних значень слова, охарактеризуйте їх у кожному конкретному випадку.

Побудував – побудував би, вдалий – більш вдалий, ми – нас, співає – хай співає, ломити – зламати.

Успіх супроводжує настрій. Настрій супроводжує успіх.

Завдання 3

Підкресліть іменники з речовинним значенням, вка­жіть на їх семантико-граматичні ознаки.

Буряк, олія, дерево, сажа, глина, молоко.

Завдання 4

З'ясуйте семантичні особливості форм однини і мно­жини у виділених словах (на позначення збірності, цілісності, називання одного з видів тваринного чи рос­линного світу; назви осіб за професією, громадським чи родинним становищем; у заголовках статей; як образ­ний засіб; для переліку однорідного ряду речовин чи ве­ликої їх кількості; для підкреслення просторового обши­ру; сукупності різних сортів; для позначення довготривалості; назв конкретних осіб; для вираження типізова­них ознак осіб; для передачі відтінку зневаги тощо). Подайте свої висновки про семантико-стилістичні особ­ливості категорії числа в системі іменника.

Вовк живе у лісі; Людина і закон; Поринули вес­няні води, задзюрчали струмочки, заклекотали в ярах, розіллялись широкою повіддю (Коцюб.).

Завдання 5

Утворіть іменники на позначення осіб чоловічої і жіночої статі. Схарактеризуйте їх словотворчі особли­вості, фонетичні процеси, що супроводжували слово­творення, поясніть правопис.

Полтава, Естонія, Греція, Данія, Польща.


^ РОЗДІЛ «ПРИКМЕТНИК. ЧИСЛІВНИК. ЗАЙМЕННИК»

І РІВЕНЬ


І ВАРІАНТ

1. Продовжіть речення: "Прикметник - це частина мови, яка вказує на..."

  1. "...дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться?".

  2. "...назву предмета і відповідає на питання хто? що?".

  3. "...ознаку предмета або його приналежність і від­повідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? чиї?".

  4. "...число, кількість предметів, їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? який? котрий?".

  5. "...предмети, ознаки, кількість, але не називає їх".

^ 2. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки якісні прикметники?

  1. Широкий степ, далека дорога, дорога людина, гар­ний вчинок, велика будівля.

  2. Літній день, вечірні сутінки, морський вокзал, молочна каша, дерев'яна лава.

  3. Денне світло, пригірський район, столярна майстерня, грецький горіх, ясний день.

  4. Сердитий хлопець, весела дівчинка, зимовий ра­нок, каштанове волосся, вишневий садок.

  5. Сливовий пиріг, сталевий прут, найкраща відпо­відь, холодний душ, батьківське слово.

^ 3. У якому рядку всі прикметники належать до м'якої групи?

  1. Повен, готов, зелен, дрібен, здоров.

  2. Верхній, середній, зелений, безкраїй, Маріїн.

  3. Авангардний, братів, богатирський, ближній, умовний.

  4. Радісний, бадьорий, веселий, запашний, житній.

  5. Середній, художній, вечорашній, колишній, торішній.

^ 4. Яким способом утворено прикметники: військово-спортивний, електронно-обчислювальний, блакит­но-синій, історико-культурний, темно-зелений?

  1. Префіксальним способом.

  2. Суфіксальним способом.

  3. Префіксально-суфіксальним способом.

  4. Сполученням основ або слів.

  5. Складанням скорочених основ.

5. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Буду я навчатися мови золотої у трави — веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою (А. Малишко).

  1. Крутої (гори) — прикметник, початкова форма — кру­тий, якісний, тверда група, вжито у родовому відмін­ку однини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

  2. Крутої (гори) — прикметник, початкова форма— крутий, відносний, тверда група, вжито у даваль­ному відмінку множини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

  3. Крутої (гори) — прикметник, початкова форма — крутий, присвійний, м'яка група, вжито у називно­му відмінку однини, у середньому роді, в реченні є означенням.

  4. Крутої (гори) — прикметник, початкова форма — крутий, якісний, м'яка група, вжито в орудному відмінку множини, у чоловічому роді, в реченні є означенням.

  5. Крутої (гори) — прикметник, початкова форма — крутий, якісний, тверда група, вжито у місцевому відмінку множини, у жіночому роді, в речен­ні є означенням.

^ 6. У якому рядку всі прикметники творять вищий, най­вищий ступені порівняння від інших основ?

  1. Прозорий, страшний, скромний, рішучий, вдалий.

  2. Свіжий, молодий, дешевий, блідий, дерев'яний.

  3. Великий, малий, поганий, гарний, добрий.

  4. Щирий, високий, гіркий, сміливий, радісний.

  5. Страшний, розумний, хитрий, кривий, холодний.

^ 7. У якому рядку не всі прикметники належать до м'якої групи?

  1. Заячий, середній, нижній, зернистий, літній.

  2. Осінній, вечірній, вчорашній, древній, ранній.

  3. Пізній, зимній, тодішній, сьогоднішній, теперішній.

  4. Суботній, братній, синовній, дочірній, подружній.

  5. Достатній, довгошиїй, довговіїй, справжній, ху­дожній.

^ 8. У якому рядку всі прикметники утворено суфіксаль­ним способом.

  1. Здоровенний, надпотужний, надмірний, холодню­чий, зернистий.

  2. Театральний, передсвятковий, сумісний, сокови­тий, чорненький.

  3. Дивний, кислуватий, пообідній, надхмарний, лінивий.

  4. Зубастий, мідний, сільський, дубовий, польовий.

  5. Хворобливий, лісовий, степовий, надземний, пришкільний.

9. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Де степ широкий, наче море, де дише пахощами гай, де небо зоряне, прозоре — то мій святий, чудовий, край (В. Залізняк).

  1. Широкий (степ) - прикметник, початкова фор­ма - широкий, відносний, м'яка група, вжито у родовому відмінку множини, в реченні є оз­наченням.

  2. Широкий (степ) - прикметник, початкова форма -широкий, якісний, м'яка група, вжито в місцево­му відмінку однини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

  3. Широкий (степ) - прикметник, початкова форма -широкий, якісний, тверда група, вжито в назив­ному відмінку однини, у чоловічому роді, в речен­ні є означенням.

  4. Широкий (степ) - прикметник, початкова форма -широкий, присвійний, тверда група, вжито в на­зивному відмінку однини, у жіночому роді, в ре­ченні є означенням.

  5. Широкий (степ) - прикметник, початкова форма -широкий, відносний, тверда група, вжито в на­зивному відмінку однини, у чоловічому роді, в ре­ченні є означенням.

^ 10. Продовжіть речення: "Числівник - це частина мови, яка вказує на..."

  1. "...дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться?"

  2. "...назву предмета і відповідає на питання хто? що?"

  3. "...число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? який? котрий?"

  4. "...ознаку предмета або його приналежність і від­повідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? чиї?"

  5. "...предмети, ознаки, але не називає їх".

^ 11. У якому рядку всі числівники — кількісні?

  1. Перший, третій, п'ятий, сьомий, дев'ятий.

  2. Десять, одна десята, десятеро, сто двадцять, со­рок один.

  3. Одинадцятий, тринадцятий, п'ятнадцятий, сімнад­цятий, дев'ятнадцятий.

  4. Тридцять перший, сороковий, п'ятдесят четвертий, двадцять восьмий, тридцятий.

  5. Двохсотий, трьохсотий, трьохтисячний, п'ятимільярдний, чотирьохсотий.

^ 12. Який порядковий числівник відмінюється як прикметник м'якої групи?

  1. Другий.

  2. Восьмий.

  3. Четвертий.

  4. П'ятий.

  5. Третій.

^ 13. У якому рядку всі порядкові числівники вжито в давальному відмінку?

  1. Двадцятого, тридцятого, сорокового, п'ятдесятого, шістдесятого.

  2. Одинадцятим, тринадцятим, чотирнадцятим, п'ят­надцятим, шістнадцятим.

  3. П'ятдесятого, шістдесятого, сімдесятого, вісімдесятого, дев’яностого.

  4. Сотий, двохсотий, трьохсотий, чотирьохсотий, тисячний.

  5. Першому, другому, третьому, четвертому, п'ятому.

^ 14. Як відмінюються числівники двісті, триста, чотириста, п'ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев'ятсот?

  1. У всіх непрямих відмінках, крім знахідного, ма­ють закінчення -а.

  2. Під час відмінювання відмінюються обидві час­тини.

  3. Під час відмінювання відмінюється лише друга частина.

  4. У всіх непрямих відмінках мають закінчення -и.

  5. У всіх непрямих відмінках мають закінчення -е.

^ 15. У якому рядку всі кількісні числівники вжито в родо­вому відмінку?

  1. Сорока, одному, двом, трьом, чотирьом.

  2. Ста, одного, п'яти, шести, сімох.

  3. П'ятьма, дев'яноста, двомастами, десятьма, п'ят­десятьма.

  4. На двох, на двохстах, на п'ятистах, на дев'яноста, на одному.

  5. Одинадцять, шістнадцять, сімнадцять, вісім­надцять, двадцять.

^ 16. Продовжіть речення: "Займенником називається повнозначна частина мови, що..."

  1. " ...означає число, кількість предметів, їх порядок при лічбі й відповідає на питання скільки? який? котрий?".

  2. " ...вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх".

  3. " ...виражає ознаку предмета або його приналеж­ність і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? чиї?".

  4. " ...означає назву предмета і відповідає на питання хто? що?".

  5. " ...означає дію або стан і відповідає на питання що робить предмет? що з ним робиться?".

^ 17. У якому рядку всі займенники належать до розряду неозначених?

  1. Весь, цей, мій, ніхто, будь-який.

  2. Той, ніщо, абищо, її, всякий.

  3. Хто-небудь, абихто, хтозна-що, казна-хто, будь-що.

  4. Такий, сам, ваш, будь-хто, вони.

  5. Стільки, хтось, жодний, свій, дещо.

^ 18. У якому рядку всі займенники відмінюються як прикметники?

  1. Хто-небудь, стільки, весь, цей, самий.

  2. Що, абиякий, мій, будь-що, він.

  3. Наш, твій, я, себе, цей.

  4. Вона, скільки, хтось, свій, всякий.

  5. Інший, такий, твій, деякий, котрий.

^ 19. У якому рядку всі займенники пишуться разом?

  1. Ні/хто, де/який, аби/що, ні/котрий.

  2. Ні/для/кого, ні/який, де/що, хтозна/що, аби/хто.

  3. Ні/скільки, ні/з/чим, де/хто, будь/що, казна/що.

  4. Ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто, будь/хто.

  5. Ні/в/якому, ні/чого, де/що, хто/небудь, аби/хто.

^ 20. У якому рядку всі займенники написано правильно?

  1. Будь-хто, будь у чому, хтозна-який, нічий, дечиїх.

  2. Будь-чий, девчиїх, ні до кого, нічого, казнахто.

  3. Де чиїх, будь з ким, який-небудь, декого, ні скільки.

  4. Ні чий, де у кого, будь з кого, абищо, абиякий.

  5. Аби кого, нічий, що-небудь, будькотрий, ніщо.


ІІ ВАРІАНТ

^ 1. У якому реченні всі виділені слова є прикметниками?

  1. У нас гори золотії, трави шовковії, столи тисовії, стіни золотії (Укр. народна пісня).

  2. Якраз жнива. Густий жовтавий килим стрижуть комбайни... Скільки злаків, трав, де ще недавно по горбах і схилах лиш вітер у степу козакував (В.Коломієць).

  3. Тихе батьківське поле за поліським селом розляглось. Все чекає когось, не діждеться когось (М. Сингаївський).

  4. Україно моя! Чисті хвилі ланів, променисті міста, голубінь легкокрила! (М. Рильський).

  5. Чи я в лузі не калина була, чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали і в пучечки пов'язали (Укр. народна пісня).

^ 2. У якому рядку до складу словосполучень входять тільки відносні прикметники?

  1. Суворий клімат, сільський пейзаж, гаряча вода, маковий цвіт, зелена діброва.

  2. Глухий кут, чорні очі, запашна кава, паперовий змій, стара груша.

  3. Золотий перстень, спортивні досягнення, олімпійський чемпіон, український прапор, морфологічний розбір.

  4. Червоний пояс, сімейна передача, дитячий одяг, цегляний будинок, чисте повітря.

  5. Жорстокий вчинок, ясне небо, трав'яний дух, пташина пісня, м'яке крісло.

^ 3. У якому рядку всі прикметники належать до твердої групи?

  1. Рішучі люди, дрібні гроші, незабутні роки, май­бутні вчителі, східні вітри.

  2. Довгі вечори, високі дерева, близькі друзі, сучасні пісні, солодкі сни.

  3. Веселі діти, пахучі квіти, солов'їні гаї, торішні кло­поти, безкраї лани.

  4. Криві дзеркала, освітні канали, круті береги, пта­шині гнізда, дорожні знаки.

  5. Домашні клопоти, літні вечори, мужні люди, дав­ні традиції, внутрішні зв'язки.

^ 4. У якому рядку прикметники утворено префіксаль­ним способом?

  1. Вишневий, життєвий, низинний, болотний, кали­новий.

  2. Надвисокий, безвусий, без'язикий, заширокий, праісторичний.

  3. Буковий, дощовий, страшенний, величезний, ма­ленький.

  4. Літній, осінній, вересневий, український, уч­нівський.

  5. Мамин, сестрин, заячий, фальшивий, зерновий.

5. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Де пролягли поля осінні, де знов пливли гусей ключі,— вишневі зорі України світили хлопчику вночі (Т. Масенко).

  1. Осінні (поля) - прикметник, початкова форма - осін­ній, присвійний, тверда група, вжито в знахідному відмінку множини, в реченні є означенням.

  2. Осінні (поля) - прикметник, початкова форма -осінній, відносний, м'яка група, вжито в називно­му відмінку множини, в реченні є означенням.

  3. Осінні (поля) - прикметник, початкова форма -осінній, якісний, тверда група, вжито в давально­му відмінку множини, у середньому роді, в речен­ні є означенням.

  4. Осінні (поля) — прикметник, початкова форма -осінній, присвійний, м'яка група, вжито в назив­ному відмінку однини, у середньому роді, в речен­ні є підметом.

  5. Осінні (поля) - прикметник, початкова форма -осіннє, відносний, коротка форма, найвищій сту­пінь порівняння, тверда група, вжито в знахідно­му відмінку множини, у середньому роді, в ре­ченні є означенням.

^ 6. У якому рядку до складу словосполучень входять якісні прикметники в короткій формі?

  1. Босий хлопець, німий чоловік, прездоровий козак, синенька хустка, старий замок.

  2. Ранній сніг, вранішній туман, дружній сміх, го­родня культура, царський палац.

  3. Столярна майстерня, молода дівчина, безкраїй степ, синє море, квітчасті луги.

  4. Дрібен дощик, ясен місяць, зелен цвіт, повен чо­вен, благословен день.

  5. Права щока, сухенький очерет, біла криниця, свя­та вода, височенні дуби.

^ 7. Знайдіть рядок, у якому всі прикметники належать до твердої групи.

  1. Новітній, колишній, суботній, самобутній, освітній.

  2. Внутрішнє, зовнішнє, синє, справжнє, мужнє.

  3. Історичний, щасливий, душевний, русявий, глибокий.

  4. Чорнявий, чистісінький, ранній, зубастий, літній.

  5. Левиний, голубиний, вечірній, солов'їний, домашній.

^ 8. У якому рядку всі прикметники утворено суфіксаль­ним способом?

  1. Зубатий, міжнародний, передсвятковий, привок­зальний, післягрозовий.

  2. Величезний, маленький, щасливий, праслов'ян­ський, безлистий.

  3. Антисанітарний, незабутній, прабатьківський, над­потужний, невтомний.

  4. Білий, зелений, злий, важкий, довгий.

  5. Дерев'яний, сміливий, кислуватий, кучерявий, Василів.

9. У якому рядку правильно зроблено морфологічний розбір виділеного прикметника? Рідна мати і рідна Україна — два крила любові, два крила несуть українську душу через віки і не в'януть у вічному польоті (Я. Гоян).

  1. Українську (душу) — прикметник, початкова фор­ма — український, присвійний, м'яка група, вжи­то в називному відмінку однини, у жіночому роді, в реченні є підметом.

  2. Українську (душу) — прикметник, початкова фор­ма - український, відносний, коротка форма, най­вищий ступінь порівняння, тверда група, вжито в знахідному відмінку множини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

  3. Українську (душу) — прикметник, початкова фор­ма — українська, якісний, тверда група, коротка форма, вжито у давальному відмінку однини, у жіночому роді, в реченні є означенням.

  4. Українську (душу) — прикметник, початкова форма — українська, якісний, тверда група, ви­щий ступінь порівняння, вжито в родовому від­мінку однини, у жіночому роді, в реченні є оз­наченням.

  5. Українську (душу) — прикметник, початкова фор­ма — український, відносний, тверда група, вжи­то в знахідному відмінку однини, у жіночому ро­ді, в реченні є означенням.

^ 10. На які питання відповідають числівники?

  1. Який? яка? яке?

  2. Чий? чия? чиє?

  3. Що робить? що зробив? що буде робити?

  4. Скільки? який? котрий?

  5. Хто? що? як?

^ 11. У якому рядку всі числівники - порядкові?

  1. Двоє, троє, четверо, п'ятеро, десятеро.

  2. Одна десята, п'ятдесят, п'ятсот, дев'ять, шістдесят сім.

  3. Другий, сорок третій, дев'яностий, двісті тридцять сьомий, шостий.

  4. Десять, двадцять, тридцять, сорок, сімдесят.

  5. Чотирнадцять, п'ятнадцять, дев'ятнадцять, триста двадцять, сто.

^ 12. Як відмінюються кількісні складені числівники?

  1. Як іменник.

  2. Як прикметник.

  3. Перше слово відмінюється як кількісний числівник, інші — як порядкові.

  4. Відмінюється тільки останнє слово.

  5. Відмінюється кожне слово.

^ 13. У якому рядку не всі кількісні числівники вжито в давальному відмінку?

  1. Трьом, п'яти, п'ятьом, шістьом, сімома..

  2. Сімом, восьми, вісьмом, двомстам, трьомстам.

  3. Двадцяти, тридцяти, сорока, ста, п'ятистам.

  4. П'ятдесяти, двома, сьома, шести, десяти.

  5. Дев'яноста, чотирьом, одному, сімдесяти, двомстам.

^ 14. У якому реченні всі виділені слова — числівники?

  1. Старий дуб жив уже багато-багато років (Д.Павличко).

  2. Мені приходять телеграми, мені сповнилося двад­цять п'ять (Д.Павличко).

  3. Сто років — це ж дуже багато, а він кілька со­тень років прожив (О.Іваненко).

  4. На тисяча дев'ятсот сорок сьомій рік було назв, утворених від імені Іван, понад триста, від імені Петро — щось до чотирьохсоті.

  5. Степи заселювалися порівняно недавно, у вісімнадця­тому — дев'ятнадцятому століттях (М. Фененко).

^ 15. У якому рядку всі числівники — порядкові?

  1. Двадцять один, дванадцять, тридцять шість, дев'ятнадцять, шість.

  2. Один, два, три, чотири, п'ять.

  3. Двадцять перший, дванадцятий, тридцять шостий, дев'ятнадцятий, шостий.

  4. Двадцять, тридцять, сорок, п'ятдесят, шістдесят.

  5. Тридцять два, сорок вісім, сто три, двадцять, десять.

^ 16. Знайдіть речення, у якому виділений займенник є частиною складеного іменного присудка.

  1. Ні з кого по сей день не брала я й пір'їнки (Л. Глібов).

  2. Я був не я. Лиш мрія, сон (П. Тичина).

  3. Чом ти, березо, така журлива... (Леся Українка),

  4. І кожний з нас те знав, що слави нам не буде (І. Франко).

  5. Життя людське багатогранне, і кожна його пора по-своєму прекрасна (І. Цюпа).

^ 17. У якому рядку всі займенники належать до розряду означальних?

  1. Всякий, сам, кожний, інший, жодний.

  2. Дехто, весь, той, мій, нічий.

  3. Самий, цей, нікотрий, дещо, твій.

  4. Такий, деякий, їхній, який, ти.

  5. Хто-небудь, стільки, ваш, вона, себе.

^ 18. У якому рядку всі займенники відмінюються як при­кметники?

  1. Хто-небудь, стільки, весь, цей, я.

  2. Що, абиякий, мій, весь, будь-що.

  3. Наш, ваш, той, інший, кожний.

  4. Себе, він, скільки, хтось, свій.

  5. Котрий, твій, ви, хто, цей.
1   2   3   4   5   6   7   8



Схожі:

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова (фонетика. Лексикологія. Фразеологія. Морфеміка. Словотвір)»
Навчально-методичний посібник «Матеріали до моніторингу якості знань з курсу «Сучасна українська літературна мова (Фонетика. Лексикологія....

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсів «історія української літератури (Х хх століття)»
Навчально-методичний посібник «Матеріали до моніторингу якості знань з курсів “Історія української літератури (Х – ХХ століття)»,...

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» денної і заочної форми навчання
Музичне оформлення вправ класичного екзерсису. Методичні рекомендації для студентів денної та заочної форм навчання: Напрям підготовки:...

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації до написання випускних робіт з української мови для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання
Методичні рекомендації до написання випускних робіт для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання спеціальності «Українська...

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчальний посібник для студентів денної, заочної та екстернатної форми навчання Затверджено
Стилістика сучасної німецької мови. Навчальний посібник для студентів денної, заочної та екстернатної форми навчання

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconПолещук С. В. Навчально-методичні рекомендації до практичних занять з курсу
Навчально-методичні рекомендації до практичних занять з курсу “Навчання та виховання дітей з особливими потребами” для студентів...

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconНавчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки "Початкова освіта " денної та заочної форми навчання
Двокрилля: математика+мистецтво: навчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки 040201 Математика*

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconМетодичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів денної, заочної і екстернатної
Методика навчання біології (розділи “Людина”, “Біологічні основи поведінки людини”) методичні рекомендації до проведення практичних...

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconКурс лекцій для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології Частина ІІ херсон 2006
Курс лекцій для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання Інституту іноземної філології

Навчально-методичний посібник матеріали до моніторингу якості знань з курсу «сучасна українська літературна мова» (морфологія) для студентів денної, заочної та екстернатної форм навчання iconЛ. А. Ковбасюк Навчально-методичні рекомендації з курсу “Практична граматика німецької мови” Змістовні модулі “Die Satzreihe”, “Das Satzgefüge”
Для студентів спеціальності 010103 “пмсо. Мова І література (німецька, англійська)” денної та екстернатної форм навчання

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи