Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності icon

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності




Скачати 109.42 Kb.
НазваДисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності
Дата конвертації04.04.2015
Розмір109.42 Kb.
ТипДокументи
джерело

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник начальника

Головного управління юстиції

у Херсонській області


____________О.В.Варавенко

« 05 » лютого 2014 р.


ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПРОСТУПОК ЯК ПІДСТАВА ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ


c:\users\svetlana\desktop\дисц.прос..jpeg


Дисципліна – певний обов'язковий порядок поведінки громадян та членів трудового колективу чи діяльності організації, яка відповідає нормам права й моралі суспільства або вимогам певної організації.


Дисциплінарна відповідальність державного службовця – обов'язок державного службовця відповідати за здійснений ним дисциплінарний вчинок та нести міру стягнення, передбачену чинним законодавством.

Дисциплінарна відповідальність – правова форма впливу на порушника трудової дисципліни у вигляді дисциплінарного стягнення - догани або звільнення.

Дисциплінарна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності — це обов'язок працівника відповідати перед роботодавцем за скоєний ним дисциплінарний проступок і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами трудового права.

Дисциплінарна відповідальність працівників настає за порушення трудової дисципліни — невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків. Підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок.

^ Дисциплінарний проступок – протиправна дія або бездіяльність працівника, що порушує встановлений на підприємстві, в установі чи в організації внутрішній трудовий розпорядок.

Дисциплінарні стягнення – заходи, що вживаються до порушників трудової дисципліни.

Загальний порядок притягнення особи до дисциплінарної відповідальності закріплений Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII (далі – КЗпП України).

Так, відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

- догана; 

- звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Особливості притягнення окремої категорії осіб до дисциплінарної відповідальності закріплені Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту», постановою Верховної Ради України від 06 листопада 1991 року № 1796-XII «Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України».

До службовців, крім дисциплінарних стягнень (зауваження, догана, сувора догана), передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися і такі дисциплінарні заходи:

  • попередження про неповну службову відповідність;

  • затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.



Особливості дисциплінарного проступку


У ч. 1 ст. 147¹ КЗпП України закріплено, що дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, вказаних у частині першій цієї статті.

Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.


Деліктоздатність, тобто здатність особисто нести відповідальність за порушення трудових обов'язків, є складовою право дієздатності особи. Трудова право дієздатність за загальним правилом настає з 16 років, у певних випадках — з 15 років, а учнів — з 14 років (ст. 188 КЗпП України (вік, з якого допускається прийняття на роботу).

^ Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина працівника, яка виражає психічне ставлення працівника до своїх протиправних дій та їх шкідливих наслідків.

Вина може виражатися у формі прямого або побічного умислу чи необережності.

^ Умисна вина передбачає, що особа усвідомлювала протиправність свого діяння, передбачала його шкідливі наслідки й бажала або свідомо допускала їх настання.

Слід відмітити, що для дисциплінарного правопорушення найбільш характерною є вина у формі необережності.

Необережність як форма вини передбачає, що особа усвідомлювала протиправність своєї поведінки, передбачала її шкідливі наслідки, проте легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала, хоча повинна була їх передбачити. Якщо працівник неналежно виконує свою роботу внаслідок недостатньої кваліфікації або відсутності відповідних умов для її виконання або коли працівник не міг належно виконати роботу у зв'язку з тим, що роботодавець не створив для цього належних умов праці, то працівник не може бути визнаний винним.


Увага! Не можна притягати працівника до відповідальності за невиконання незаконного розпорядження роботодавця, а також за відмову працівника виконувати роботу, не передбачену трудовим договором.


Об'єктом дисциплінарного проступку є внутрішній трудовий розпорядок організації (суспільні відносини, які складаються у процесі його здійснення та охороняються нормами трудового права).

Протиправна поведінка працівника полягає у порушенні трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором чи правилами внутрішнього трудового розпорядку, спеціальних законодавчих актів, посадових інструкцій, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень роботодавця. Наприклад, запізнення на роботу, участь у страйку, який визнано незаконним, поява на роботі в нетверезому стані є протиправною поведінкою.

Об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і дією (бездіяльністю) порушника трудової дисципліни.

Потрібно звернути увагу на те, що дисциплінарним проступком визнається невиконання саме трудових обов'язків. Згідно із загальним правилом, невиконання громадських доручень, моральних, етичних правил поведінки, не пов'язаних з виконанням трудової функції, не може викликати застосування юридичної відповідальності. Порушення трудової дисципліни вважається таким за умови, що воно сталося в робочий час, а для працівників з ненормованим робочим днем, увесь час перебування на робочому місці та на території підприємства вважається робочим часом.

Для окремих категорій працівників поняття дисциплінарного проступку розширюється через особливий характер виконуваних обов'язків за рахунок включення проступків, несумісних із займаною посадою. Наприклад, до таких категорій належать прокурор, суддя.

Невиконання працівником трудових обов'язків через незалежні від нього причини не може розглядатися як порушення трудової дисципліни. Наприклад, недостатня кваліфікація працівника, стан здоров'я, що перешкоджає виконанню роботи, та інші.

Варто враховувати, що дисциплінарний проступок відрізняється від адміністративного правопорушення (проступку)

  • суб'єктом порушення;

  • об'єктом протиправної дії чи бездіяльності;

  • заходами стягнення;

  • органами, правомочними застосовувати стягнення.

Загальна поведінка працівника визначена у ст. 139 КЗпП України.

Так, відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.


^ Судовою практикою порушенням трудової дисципліни визнано:


• відмову працівника без поважної причини укласти трудовий договір про повну матеріальну відповідальність;


• відмову чи ухилення без поважної причини від медичного огляду працівників окремих професій;


• відмову працівника від проходження у робочий час спеціального навчання та складання іспиту з техніки безпеки, якщо це є обов'язковою умовою допуску до роботи;


• перебування працівника не на своєму робочому місці, а в приміщенні іншого цеху, відділу без поважної причини та інші випадки.


^ Дисциплінарний проступок у сфері трудових відносин — це винне протиправне порушення трудових обов'язків працівником, за вчинення якого встановлено дисциплінарну відповідальність і може застосовуватися захід дисциплінарного стягнення, встановлений у трудовому законодавстві.


^ Порядок накладення дисциплінарного стягнення


Дисциплінарне стягнення застосовує орган (посадова особа), якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження, призначення на посаду) даного працівника.

У ч. 1 ст. 149 КЗпП України закріплено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен вимагати від порушника трудової дисципліни письмових пояснень.

У разі відмови працівника дати письмові пояснення складають відповідний акт.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення (ч. 2 ст. 149 КЗпП України).

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

У ст. 150 КЗпП України закріплено, що дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу (Індивідуальні трудові спори).

Працівник може оскаржити накладене стягнення в комісію з трудових спорів (де її створено), вищій посадовій особі чи у вищий орган, або в суд.

Також, слід відмітити, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення (ч. 1 ст. 151 КЗпП України).

Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.

^ Протягом строку дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються !!!!


Власник або уповноважений ним орган має право замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про порушення трудової дисципліни на розгляд трудового колективу або його органу (ст. 152 КЗпП України).

Законом України «Про державну службу» встановлено особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців, органів виконавчої влади та їх апарату. Сутність її полягає в тому, що дисциплінарні стягнення застосовують до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних із проходженням державної служби, а також за проступок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, у якому він працює.

^ Особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що на відміну від кримінальної і адміністративної відповідальності, чинне законодавство не передбачає переліку посадових проступків, за які, власне вона й наступає. Це зумовлено надзвичайною різноманітністю таких проступків. Питання щодо наявності чи відсутності посадового проступку у кожному конкретному випадку вирішує керівник державного органу виходячи із обставин конкретної справи.

Також, особливістю дисциплінарної відповідальності державних службовців є те, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, крім вчинення дисциплінарного проступку, є порушення Загальних правил поведінки державного службовця, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 серпня 2010 року № 214.

У ч. 2 ст. 14 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-XII «Про державну службу» закріплено, що до службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу, а саме:


  • ^ Попередження про неповну службову відповідність.




  • Затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначені на вищу посаду.



При виборі виду стягнення керівник державного органу повинен враховувати ряд факторів:


  • ступінь тяжкості скоєння проступку;

  • заподіяну порушником шкоду;

  • обставини, за яких вчинено проступок;

  • попередню діяльність службовця.


Обставини вчинення дисциплінарного проступку можна поділити на два види: ті, що пом'якшують, і ті, що обтяжують відповідальність.


До обставини, що пом'якшують відповідальність, можна віднести:

→ вчинення дисциплінарного проступку вперше;

→ вчинення дисциплінарного проступку з необережності;

→ мало значущість заподіяної шкоди.

До обставин, що обтяжують відповідальність, можна віднести:


  • вчинення проступку не вперше;

  • настання негативних наслідків для підприємства, установи, організації;

  • умисел працівника;

  • вчинення дисциплінарного проступку в нетверезому стані, в стані наркотичного чи токсичного сп'яніння;

  • втягнення в здійснення порушення трудової дисципліни інших працівників.


При визначенні виду стягнення враховуються і попередня робота працівника, його ставлення до праці.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, може бути тимчасово, у строк до двох місяців, до вирішення питання про його дисциплінарну відповідальність, відсторонений від виконання посадових обов'язків. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою приймається керівником державного органу (ст. 22 Закону України «Про державну службу»).

Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950. 

Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується (ч. 3 ст. 22 вищевказаного закону).

Отже, державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність як за загальними нормами трудового законодавства які передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України, так і за спеціальним законодавством згідно з Законом України «Про державну службу».


Відділ систематизації законодавства,

правової освіти та роботи

Головного управління юстиції

у Херсонській області


МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ


МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ НА ТЕМУ :


«ДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПРОСТУПОК ЯК ПІДСТАВА ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ»


c:\users\svetlana\desktop\images.jpeg


2014 рік

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconРішення питання про притягнення керівників підприємств до кримінальної відповідальності; передано до суду 332 адміністративні протоколи; оштрафовано 69 роботодавців за невиконання приписів щодо усунення порушень; внесено 296
Згідно із чинним законодавством державні інспектори праці здійснюють державний нагляд за дотриманням трудового законодавства шляхом...

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconРішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої
Відповідно до статті 131 Конституції України та Закону України "Про Вишу раду юстиції" в Україні діє Вища рада юстиції, яка складається...

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconРішення від 08. 09. 2010 №36-55/ V м. Черкаси Про затвердження складу кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури в Черкаській області
Україні", статті 13 Закону України "Про адвокатуру", Указу Президента України від 05. 05. 93 №155-93 "Про Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну...

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconСфери відповідальності класного керівника перша сфера відповідальності
Перша сфера відповідальності класного керівника — забезпечення життя та здоров’я учнів

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconПоложення щодо становлення страхування відповідальності власників транспортних засобів в Україні, визначити доцільність даного виду страхування з огляду на загальну ситуацію в країні та в економіці вцілому
Необхідність розвитку страхування відповідальності власників транспортних засобів в Україні

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconНомер облікової картки
Передбачена законом підстава віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconНазва документа Дата створення
Передбачена законом підстава віднесення інформації до категорії з обмеженим доступом

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconКодекс ученого україни схвалено постановою загальних зборів нан україни від 1 5 квітня 2009 року №2
Кодексу є надання пріоритету моральним вимірам науки та соціальній відповідальності спільноти вчених і кожного вченого зокрема. Проблема...

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності iconПро затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" ( 2735-17 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є
Затвердити перелік органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності, що додається

Дисциплінарний проступок як підстава дисциплінарної відповідальності icon1. найменування та галузь застосування 2 > підстава для розроблення 2
Назва розробки: «Мікропроцесорна система дистанційного моніторингу параметрів обладнання»

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи