Організація роботи з охорони праці на підприємстві icon

Організація роботи з охорони праці на підприємстві

Реклама:



Скачати 293.02 Kb.
НазваОрганізація роботи з охорони праці на підприємстві
Дата конвертації01.04.2013
Розмір293.02 Kb.
ТипДокументи
джерело

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Питання організації роботи з охорони праці на підприємстві висвітлені в

журналі,, Охорона праці" № 5/2003, 3,4/2004 в розділі „ школа інженера з

охорони праці" завідувачем лабораторії національного науково-дослідного

інституту охорони праці Г.Г.Лесенко.


Припустимо, що ви приступили до виконання обов'язків інженера з охорони праці на підприємстві, в установі чи організації (далі — підприємство). З чого почати?

Пропонуємо таку послідовність організації роботи.

  1. Визначаєтесь зі своїм статусом, тобто опрацьовуєте і затверджуєте у керівника підприємства

Положення про службу охорони праці підприємства. За наявності в службі кількох працівників —

розробляєте посадові інструкції.

  1. Ознайомлюєтесь зі станом охорони праці у структурних підрозділах підприємства та визначаєте

найбільш небезпечні з них.

  1. Вам потрібно придбати необхідні нормативно-правові акти з охорони праці.

  2. Заводите журнал для обліку передбачених нормативно-правовими актами з охорони праці документів

та проведених заходів.

  1. Організуєте збір та забезпечуєте зберігання документів, які характеризують діяльність підприємства з

питань охорони праці та визначають дійсний стан умов та безпеки праці.

  1. Готуєте проекти нормативно-правових актів та наказів, що регулюють діяльність підприємства з питань охорони праці, затверджуєте їх у керівника підприємства.

Що необхідно знати для опрацювання положення про службу охорони праці підприємства

По-перше. Не має значення, яка чисельність служби охорони праці.

Треба орієнтуватись на вимоги ст. 15 Закону «Про охорону праці», згідно з якою на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці.

Якщо кількість працюючих менша, ніж 50 осіб, функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку, а якщо кількість працюючих менша, ніж 20 осіб, до виконання функцій служби охорони праці можуть залучатись сторонні спеціалісти на договірних засадах. Треба при цьому знати, що згідно з Кодексом законів про працю України працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу і не отримують доплату. Доплата передбачена при суміщенні посад, а це не суміщення, а сумісництво.

Якщо чисельність працюючих перевищує 51 особу, то при комплектуванні служби охорони праці слід керуватись рекомендаціями щодо структури та чисельності служби охорони праці, затвердженими наказом

Держнаглядохоронпраці від 3 серпня 1993 р. № 73.

По-друге. Враховуючи те, що положення про службу охорони праці підприємства повинно відповідати вимогам Типового положення про службу охорони праці, затвердженого вищеназваним наказом, бажано його придбати і використати для опрацювання положення, яке ви готуєте. Рекомендуємо включити до нього вимоги щодо освіти фахівців, їхнього стажу та строків перевірки знань, підпорядкування служби, її основних завдань, функцій, прав і відповідальності.

При цьому треба мати на увазі, що:

служба охорони праці може бути укомплектована спеціалістами, які мають вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше ніж З роки. Спеціалісти з середньою спеціальною освітою приймаються в службу охорони праці у виняткових випадках (обмеження щодо виробничого стажу не стосується осіб, які мають спеціальну освіту з охорони праці);

навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників служби охорони праці повинні проводитись до початку виконання ними своїх функціональних обов'язків у відповідному навчальному закладі, який одержав дозвіл Держнаглядохоронпраці, періодично — один раз на три роки;

служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцеві; до основних завдань, які повинна вирішувати служба охорони праці разом із іншими структурними підрозділами, належать завдання щодо забезпечення безпеки виробничих процесів, устаткування, будівель і споруд; забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту та засобами колективного захисту; професійного добору виконавців робіт з підвищеною небезпекою, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці та вибору оптимальних режимів праці і відпочинку працюючих;

до основних функцій служби охорони праці належать:

а) опрацювання ефективної цілісної системи управління охороною праці та оперативно-методичне керівництво роботою підрозділів з охорони праці;

б) підготовка комплексних заходів щодо досягнення встановлених

нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, у тому числі розділу Охорона праці» у колективному договорі;

в) проведення вступного інструктажу з питань охорони праці;

г) облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій

та участь у їх розслідуванні;

д) визначення необхідної кількості інструкцій з охорони праці, організація їх розробки, облік та забезпечення ними структурних підрозділів;

є) організація підвищення кваліфікації та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці;

є) організація паспортизації робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці, підготовка статистичних звітів;

ж) організація ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки (ОПЩ декларації безпеки ОПН;

з) розробка плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ГОІАС);

і) проведення консультацій, бесід, лекцій, оформлення стендів, куточків і кабінету з охорони праці;

к) здійснення контролю за своєчасним проведенням навчання та інструктажів з охорони праці працюючих, медичних оглядів, додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці, виконанням приписів органів державного нагляду, наказів роботодавця з питань охорони праці;

спеціаліст служби охорони праці, який безпосередньо підпорядковується роботодавцю, має право:

а) видавати керівникам структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень з охорони праці, одержувати від них необхідні відомості, документи і пояснення з питань охорони праці. Припис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише
роботодавець;

б) зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;

в) вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли медичного огляду згідно з чинним законодавством, інструктажу, навчання, перевірки знань, не мають доступу до відповідних робіт або порушують нормативно-правові акти з охорони праці;

г) надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

спеціалісти служби охорони праці несуть відповідальність за невідповідність прийнятих ними рішень вимогам нормативно-правових актів, невиконання своїх функціональних обов'язків, недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці, низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.

Ознайомлення із станом охорони праці у структурних підрозділах підприємства та визначення найбільш небезпечних з них

Щоб з'ясувати для себе, які види робіт здійснюються на підприємстві та яке обладнання використовується при цьому, необхідно оглянути основні та допоміжні приміщення, у тому числі конторські. Це дасть змогу визначитись стосовно того, які види обладнання експлуатуються та якими є джерела їх живлення (електроенергія, стиснене повітря тощо); які матеріали застосовуються у технологічних процесах; яким видом ручного механізованого інструменту користуються працівники, а також якого переліку галузевих та міжгалузевих нормативно-правових актів про охорону праці необхідно дотримуватись працюючим. Потрібно подбати про наявність засобів заочної агітації, знаків безпеки та засобів індивідуального захисту.

Мінімальна кількість нормативно-правових актів з охорони праці, яка необхідна для виконання повноважень служби охорони праці

Вважаємо, що служба охорони праці повинна бути забезпечена такими нормативно-правовими актами:

Закон України «Про охорону праці»; Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки»; Типове положення про службу охорони праці;

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві; Типове положення про навчання з питань охорони праці; Положення про розробку інструкцій з охорони праці; Перелік робіт з підвищеною небезпекою; Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі; Граничні норми піднімання та переміщення важких речей жінками; Граничні норми піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми;

Положення про медичний огляд працівників певних категорій;

ГОСТ 12.4.026—76* «Цвета сигнальные знаки безопасности»;

Перелік посад посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці;

Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві;

Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту; Типове положення про комісію з питань охорони праці; Типове положення «Про кабінет охорони праці».

Залежно від виду економічної діяльності і виду виконуваних робіт необхідно користуватись відповідними галузевими та міжгалузевими нормативно-правовими актами з охорони праці згідно з Державним реєстром міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці.

На жаль, понад 40% галузевих нормативно-правових актів, санітарних норм та правил були видані 20—ЗО років тому, і придбати їх немає можливості. На ваше прохання ми будемо коментувати основні вимоги цих

нормативних актів.

Журнали, які необхідно мати службі охорони праці

Це мають бути журнали:

реєстрації потерпілих від нещасних випадків;

обліку професійних захворювань (отруєнь);

обліку об'єктів підвищеної небезпеки;

реєстрації аварій;

реєстрації інструкцій з охорони праці на підприємстві;

обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві;

реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці;

реєстрації протоколів лабораторних досліджень умов праці. Документи, які повинні зберігатись у службі охорони праці

  1. Інструкції з охорони праці (перші примірники).

  2. Акти про нещасні випадки на виробництві за формою Н-1.

  3. Акти розслідування нещасних випадків (аварій) за формою Н-5.

  4. Акти розслідування професійних захворювань за формою П-4.

  5. Матеріали розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і варій (перші примірники).

  6. Приписи органів державного нагляду, накази та за ходи щодо їх виконання.

  7. Приписи спеціалістів служби охорони праці.

  8. План роботи служби охорони праці.

  9. Протоколи перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб
    підприємства.

10. Протоколи лабораторних досліджень умов праці.

  1. Матеріали перевірки стану умов та безпеки праці комісією підприємства та затверджені заходи щодо усунення виявлених порушень.

  2. Комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення наявного рівня охорони праці, які передбачені колективним договором.

  3. Матеріали аудиту охорони праці, у тому числі оцінки технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестації робочих місць за умовами праці на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.

Служба охорони праці повинна організувати підготовку проектів таких нормативно-правових актів та проектів наказів

  1. Програма (текст) вступного інструктажу з охорони праці.

  2. Положення про систему управління охороною праці (СУОП), куди потрібно включити такі документи:




  1. Перелік професій працівників, звільнених від проведення первинного, повторного та позапланового інструктажів (за погодженням з державним інспектором з нагляду за охороною праці).

  2. Положення про порядок виконання робіт з підвищеною небезпекою.

  3. Перелік робіт з підвищеною небезпекою.

  4. Перелік професій, працівники яких мають право на забезпечення 313 із визначенням конкретних видів засобів для них.

  5. Положення про навчання з питань охорони праці підприємства.

  6. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі.

  7. Перелік професій працівників, які повинні проходити попередній та періодичний медичний огляди.

  8. Перелік посадових осіб, які зобов'язані проходити попередню та періодичну перевірку знань з питань охорони праці.

  9. Перелік робіт, на яких забороняється застосування праці жінок.

2.1. Перелік робіт, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

2.2. Перелік інструкцій з охорони праці, які повинні діяти на підприємстві.

2.3.Перелік існуючих на підприємстві професій та посад, працівники яких мають право на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів.

2.4. Склад постійно діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

2.5.Накази:

про затвердження СУОП;

про затвердження графіка перевірки стану умов та безпеки праці у структурних підрозділах на поточний рік;

про затвердження графіка проведення періодичних медоглядів працівників;

про затвердження комісії з перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб.

2.1. Перелік виробництв, цехів, відділень, виробничих дільниць і окремих об'єктів, для яких розробляється ГОІАС.

2.2.План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій. Відповідно до законодавства роботодавець повинен забезпечити функціонування СУОП.

Він очолює роботу з управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за її функціонування в цілому на підприємстві.

СУОП, як підсистема загальної системи управління виробництвом,

повинна передбачати такі функції:

організацію і координацію робіт (обов'язки, відповідальність, повноваження керівників різного рівня, осіб, які виконують та перевіряють

виконання роботи);.

облік, аналіз та оцінка ризиків;

планування показників стану умов та безпеки праці;

контроль планових показників та аудит всієї системи;

коригування, запобігання та можливість адаптації до

обставин, які змінюються;

заохочення працівників за активну участь та ініціативу щодо здійснення заходів з підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Завдяки цій системі повинні забезпечуватися вирішення таких основних

завдань".

професійний добір працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки з урахуванням стану їхнього здоров'я та психофізіологічних

показників;

навчання та пропаганда з охорони праці;

безпека обладнання;

безпека виробничих процесів;

безпека будівель та споруд;

забезпечення нормативних санітарно-гігієнічних умов праці;

наявність засобів індивідуального захисту (313);

оптимальні режими праці та відпочинку;

лікувально-профілактичне обслуговування працюючих;

санітарно-побутове обслуговування.

Під час опрацювання СУОП роботодавець повинен, відповідно до міжнародного стандарту,

визначити та документально оформити політику, цілі та завдання в галузі охорони праці виходячи з існуючого стану умов і безпеки праці та необхідності приведення їх до нормативних вимог або підтримання в існуючому стані. При цьому цілі повинні бути встановлені для кожної окремої функції і кожного рівня управління. Цілі та завдання повинні мати за можливості кількісне вираження.

Для визначення політики необхідно спершу ідентифікувати всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, визначити неприпустимі рівні ризику виникнення нещасних випадків і професійних захворювань та фінансові можливості підприємства, а вже потім встановити першочергові цілі та завдання. Після цього необхідно опрацювати організаційні схему та програму для реалізації політики, що декларується, і досягнення її цілей та виконання встановлених завдань.

Ідентифікація небезпек на робочих місцях повинна враховувати:

визначення шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що існують, та їх можливого потенційного впливу на здоров'я та життя працюючих;

ситуації, обставини, які потенційно можуть призвести до травми або професійного захворювання;

аналіз причин нещасних випадків та професійних захворювань, які мали місце раніше.

Під час ідентифікації небезпек необхідно розглянути відповідність нормативно-правовим актам існуючої системи організації робіт з охорони праці на підприємстві, порядок проектування робочих місць та розробки технологічних процесів, здійснення монтажу обладнання, його технічного обслуговування, ремонту, а також системи вхідного контролю продукції, що застосовується в технологічних процесах.

Усі ризики, пов'язані з кожною з ідентифікованих небезпек, необхідно оцінити та впорядкувати за

пріоритетами та рівнями. При цьому слід оцінювати як нормальні умови функціонування виробництва,

так і випадки відхилень у роботі, пов'язані з можливими аварійними ситуаціями. Найбільш небезпечні

ризики повинні бути враховані під час розробки цілей та завдань у галузі охорони праці.

На кожному більш-менш крупному підприємстві існує, як мінімум, два рівні управління — на рівні

підприємства, як об'єкта управління в цілому, та на рівні окремого структурного підрозділу.

Загальна схема управління буде виглядати так:



Органом управління на першому рівні є роботодавець. Координація дій здійснюється через службу охорони праці.

Органом управління на другому рівні є керівник структурного підрозділу. В оперативному вирішенні питань охорони праці та здійсненні контролю роль органу управління виконують керівники дільниць, майстри,

прораби, енергетики, механіки.

Управлінська інформація складається з даних ідентифікації небезпек по кожному структурному підрозділу, визначених ступенів ризику особливо небезпечних та шкідливих технологічних процесів, ходу виконання планів робіт, наказів, розпоряджень, приписів.

Управлінські рішення доводяться до об'єкта управління у вигляді наказів, розпоряджень, приписів, планів робіт тощо.

Положення буде складатись з наступних підрозділів:

Загальні положення;

Порядок ідентифікації небезпек;

Порядок оцінки та регулювання ступеня ризику виникнення нещасних

випадків та професійних захворювань;

Політика підприємства в галузі охорони праці. Цілі та завдання;

Організаційна схема та програма реалізації політики;

Порядок планування профілактичних заходів та контролю їх виконання;

Порядок інформування працюючих з питань охорони праці;

Порядок проведення аудиту з охорони праці;

Порядок заохочення працюючих.

Для прикладу опрацюємо Положення про СУОП для умовного

підприємства.

Підприємство створене засновником, який безпосередньо керує

підприємством, виконуючи функції директора.

Чисельність працюючих на підприємстві 250 осіб. Підприємство розміщено у окремій двоповерховій будівлі і має такі виробничі дільниці:

холодної оброки металів (верстати — токарні, фрезерні, стругальні, шліфувальні, заточні тощо);

холодної штамповки (преси);


термічної обробки (печі електричні, масляні ванни);

зварювальну (електро та газозварювання);

агрегатно-складальну (ручний пневмо і електроінструмент, вантажопідйомні механізми);

слюсарну;

гальванопокриття;

фарбувальну.

Теплопостачання та постачання стисненого повітря — централізоване від сторонніх постачальників.

Хочу попередити, що запропонована методика опрацювання Положення є одним із варіантів впровадження СУОП. Вона не протирічить чинному законодавству, але потребує погодження з органами Держнаглядохоронпраці стосовно термінів усунення відхилень від чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

Наприклад, розробку СУОП розпочинаємо 01.01.2004 р. Служба охорони праці готує проект наказу такого змісту:

^ Для опрацювання системи управління охороною праці(СУОП)

НАКАЗУЮ:

Створити комісію у складі:

Головний інженер — голова комісії (вказуються прізвища та ініціали).

Спеціаліст з охорони праці — заступник голови комісії.

Головний технолог — член комісії.

Головний механік — член комісії.

Головний енергетик — член комісії.

Начальник енерго-механічної служби — член комісії.

Голова профкому (за погодженням) — член комісії.

2. Комісії до 1 квітня 2004 р. опрацювати та затвердити у
Держнаглядохоронпраці:

перелік нормативно-правових актів з охорони праці, дія яких поширюється на підприємство;

перелік шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що діють на підприємстві, та з'ясувати можливість контролю діючих шкідливих виробничих факторів і необхідність залучення для цих цілей сторонніх організацій;

карти визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

види та рівні ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;

показники для оцінки ризиків виникнення нещасних випадків та професійних захворювань;

систему контролю за станом умов та безпеки праці.

Опрацьовані комісією карти обліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих факторів надати керівникам структурних підрозділів.

3. Керівникам структурних підрозділів до 1 липня 2004 р. забезпечити

складання карт для ідентифікації небезпечних виробничих факторів та надати

дані службі охорони праці.

4. Службі охорони праці до 1 серпня 2004 р. визначити ступінь ризику у кожному структурному підрозділі та на підприємстві в цілому, найбільш небезпечні фактори, що впливають на ступінь ризику виникнення нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, і надати пропозиції щодо формування політики підприємства з охорони праці, її цілей та завдань на

поточний і наступні роки.

5. Плановику-економісту (головному бухгалтеру) до 7 липня 2004 р.: визначити витрати на забезпечення вимог з охорони праці, придбання засобів індивідуального захисту, спеціального харчування (молока, кисломолочних продуктів, соків тощо), мила та інших знешкоджуючих

засобів, підсоленої газованої води;

повідомити службі охорони праці суму коштів, що відповідає 0,5% від

обсягу реалізованої продукції у минулому році.

1. Службі охорони праці разом зі службою праці та заробітної плати до 1
липня 2004 р. підготувати пропозиції щодо системи заохочення працюючих з

питань охорони праці.

2. Голові комісії до 1 вересня 2004 р. подати на затвердження проект

Положення про СУОП.

Виконання наказу служба охорони праці починає з опрацювання переліку нормативно-правових актів з охорони праці, що регулюють вимоги з безпечного ведення робіт, забезпечує їх придбання та інформує керівників структурних підрозділів про їх наявність. Враховуючи галузеву спрямованість підприємства, до цього переліку необхідно додати такі акти:

Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів;

Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском;

Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари і гарячої води;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при нанесенні металопокриття;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при термічній обробці металів;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії при фарбуванні виробів у машинобудуванні;

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії у ковальсько-пресовому виробництві;

Правила з охорони праці у зварювальному виробництві;

ГОСТ 12.2.009-80 ССБТ. «Станки металлообрабатывающие. Общие

требования безопасности»;

ГОСТ 12.2.003—91 ССБТ. «Оборудование производственное. Общие

требования безопасности»;

ГОСТ 12.2.010—75 ССБТ. «Машини ручные пневматические. Общие требования безопасности»;

ГОСТ 12.2.117—88 ССБТ. «Прессы гидравлические. Требования

безопасности».

Наступний етап — опрацювання форм карт обліку та визначення шкідливих і небезпечних виробничих факторів (карти складаються та зберігаються у структурному підрозділі або службі).

Для ідентифікації шкідливих виробничих факторів та факторів трудового процесу пропонується використовувати Карту умов праці відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 вересня 1992 р. № 41. Припустимо, що атестація робочих місць на підприємстві проводилась у 2000 р. і стан умов та безпеки праці на робочих місцях не змінився. У такому разі використовуємо дані табл. 1. До уваги беруться ті фактори виробничого середовища і трудового процесу, норми яких віднесені до III класу (графи 6, 7, 8).

Під час підготовки карт обліку небезпечних виробничих факторів використовується ГОСТ 12.0.003—74* ССБТ. «Опасные и вредньые производственные факторы. Классификация». Згідно з ГОСТом до небезпечних факторів відносяться машини та механізми, що рухаються, незахищені рухомі елементи виробничого обладнання; вироби, заготовки, матеріали, що пересуваються, небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини; підвищений рівень статичної електрики, їх оцінка визначається наявністю огороджувальних, запобіжних пристроїв, сигналізації безпеки, засобів захисту від дії електричного струму. Для їх обліку складаємо відповідну карту (табл. 2)

Таблиця 1

^ Карта умов праці





з/п

Фактори виробничого середовища

Дата досліджень

Нормативне значення ГДК,ГДР

Фактичне значення

III клас — небезпечні та шкідливі умови праці

Тривалість дії фактора протягом зміни, %

Примітки
















1ст.

2 ст.

3 ст.







1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Шкідливі хімічні речовини:




























1 клас небезпеки

Дата

0,1

0,3




3




80







2 клас небезпеки

Те саме

1,0

1,8

1,8







65







3-4 класи небезпеки

»

20

44,0

2,2













2

Аерозолі (пил) переважно фіброгенної дії

»

6

13,0




2,17










3

Вібрація (загальна і локальна)

-

-

-

-

-

-

-

-

4

Шум

Дата

85

91

6







100






Таблиця 2

^ Карта обліку небезпечних виробничих факторів

(назва, модель, інв. № обладнання)

N0 з/п

Небезпечні фактори

Необхідні засоби захисту

Фактичне забезпечення засобами захисту

Так

Ні

1

2

3

4

5

1

Машини та механізми, що рухаються

1.1. Огороджувальні пристрої







1.2. Сигналізація безпеки







1.3. Запобіжні та блокувальні







1.4. Система гальмування робочих







2

Незахищені рухомі елементи виробничого обладнання

2.1. Огороджувальні пристрої







2.2. Запобіжні та блокувальні пристрої







3

Вироби, заготовки, матеріали, що

3.1. Сигналізація безпеки







3.2. Огороджувальні пристрої







4

Підвищена або понижена температура поверхонь обладнання, матеріалів

4.1. Огороджувальні пристрої







5

Підвищений рівень статичної електрики

5.1. Заземлення







6

Небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може статися через тіло людини

6.1. Захисне заземлення







6.2. Огороджувальні пристрої







6.3. Запобіжні та блокувальні пристрої







Табл. 2 складається тільки на обладнання, що не забезпечено засобами захисту. Якщо нормативними актами не передбачені перелічені у карті засоби захисту, у графах 4,5 ставиться «х».

Для ідентифікації подій, що призвели до мікротравм або могли призвести до нещасного випадку чи

аварії, застосовуємо такі таблиці:


^ Таблиця З

Карта обліку мікротравм



№ з/п

Обставини

Причини

Вжиті заходи

1

2

3

4



^ Карта обліку виходу з ладу інструменту, обладнання, захисних приладів

Таблица 4




з/п

Інв. №

Елемент, що вийшов з ладу

Причина

Небезпечні фактори, які з'явилися внаслідок виходу з ладу інструменту тощо

Вартість заміни, грн.

1

2

3

4

5

6

Таблиця 5






^ Карта обліку

виконання робіт підвищеної небезпеки за нарядом-допуском



з/п

Дата видачі наряду-допуску

Види робіт

Небезпечні фактори, що діють

Небезпечні фактори, що виникли під час виконання робіт

1

2

3

4

5

^ Таблиця 6

Карта обліку осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки




з/п

Прізвище, ініціали

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори

Дата проведення останньої перевірки знань

1

2

3

4

^ Таблиця 7

Карта обліку працівників, які підлягають медичним оглядам



№ з/п

Професія

Прізвище, ініціали

Шкідливі та небезпечні виробничі фактори

Примітки

1

2

3

4

5


Після погодження форм карт обліку комісією, їх слід надіслати кожному керівникові структурного підрозділу для апробації протягом одного кварталу.

Для оцінки на підприємстві рівня можливого ризику виникнення нещасних випадків зі смертельними наслідками і прийняття відповідних управлінських рішень визначаємо базові показники ризиків та погоджуємо їх на засіданні комісії.

Приймаємо такі види та розміри ризиків:

незначний ризик - < 106;

припустимий ризик - 1,001 • Ю6- 5 • 105;

терпимий ризик - 5,001 • 10-5 - 5 • 104;

неприпустимий ризик - > 5,001 • 104.

(Наведені види та розміри ризиків визначені на підставі вивчення міжнародного досвіду).

Щомісяця та щоквартально служба охорони праці узагальнює дані табл. 1 - 7, а також вивчає дієвість існуючої системи:

проектування робочих місць, нестандартного обладнання, пристроїв, технологічних процесів;

монтажу, технічного обслуговування, ремонту обладнання;

вхідного контролю продукції, що застосовується у технологічних процесах.

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Організація роботи з охорони праці на підприємстві icon4. 22 Заходи щодо з охорони праці та безпечна життєдіяльність населення
Організація та забезпечення проведення в місті комплексу заходів у зв’язку з Всесвітнім днем охорони праці

Організація роботи з охорони праці на підприємстві icon“Зелена” економіка 28 квітня день охорони праці
Щорічно, починаючи з 2002 року, понад 50 країн світу за ініціативою Міжнародної конфедерації вільних профспілок трудящих, яку підтримала...

Організація роботи з охорони праці на підприємстві icon28 квітня – Всесвітній день охорони праці Девіз 2012 року – Сприяння охороні праці у
Щорічно, починаючи з 2002 року, понад 50 країн світу за ініціативою Міжнародної конфедерації вільних профспілок трудящих, яку підтримала...

Організація роботи з охорони праці на підприємстві icon28 квітня – Всесвітній день охорони праці Девіз 2012 року – Сприяння охороні праці у
Щорічно, починаючи з 2002 року, понад 50 країн світу за ініціативою Міжнародної конфедерації вільних профспілок трудящих, яку підтримала...

Організація роботи з охорони праці на підприємстві icon28 квітня – Всесвітній день охорони праці Девіз 2012 року – Сприяння охороні праці у
Щорічно, починаючи з 2002 року, майже 100 країн світу за ініціативою Міжнародної конфедерації вільних профспілок трудящих, яку підтримала...

Організація роботи з охорони праці на підприємстві iconПитання до першої модульної контрольної роботи з охорони праці Основні поняття в галузі охорони праці, терміни та визначення
Безпека праці – такий стан умов праці, при яких виключена дія на працюючого небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Організація роботи з охорони праці на підприємстві iconПитання до першої модульної контрольної роботи з охорони праці Основні поняття в галузі охорони праці, терміни та визначення
Безпека праці – такий стан умов праці, при яких виключена дія на працюючого небезпечних та шкідливих виробничих факторів

Організація роботи з охорони праці на підприємстві iconПримірний перелік документів з охорони праці, що повинні бути на підприємстві система управління охороною праці (суоп)
Положення про систему управління охороною праці підприємства повинно бути розроблено у відповідності до „Рекомендації щодо побудови,...

Організація роботи з охорони праці на підприємстві iconСклад Організаційного комітету по підготовці та проведенню Тижня охорони праці в області з нагоди Всесвітнього дня охорони праці
...

Організація роботи з охорони праці на підприємстві iconЗвернення до керівників І працівників підприємств, установ, організацій міста Луцька шановні колеги!
Міжнародна організація праці (моп) щороку відзначає Всесвітній день охорони праці

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи