Наші права – щасливе дитинство icon

Наші права – щасливе дитинство




Скачати 150.93 Kb.
НазваНаші права – щасливе дитинство
Дата конвертації14.02.2013
Розмір150.93 Kb.
ТипДокументи
джерело

КЗ «Обласна бібліотека для дітей»

Черкаської обласної ради

Наші праващасливе дитинство

Бесіда про книги

для учнів 5-9 класів




Черкаси, 2012

Чи замислювалися ви над тим, хто ви є? Які ви? Що знаєте про себе і свої права?

У Декларації про права дитини, яка була прийнята ще в 1924 році, були проголошені основні принципи ваших прав. Ось вони:




Декларація – це просто

Оголошення всіх прав,

Є права й в дітей, звичайно,

Треба, щоб усяк їх знав.

Місію захисника прав дитини взяла на себе міжнародна організація ООН, створена в 1945 році з метою вирішення будь-яких конфліктів та суперечок між країнами не воєнним, а мирним шляхом за столом переговорів. Одним із її засновників була й Україна.

До ООН входить більше 150 країн світу. Вона приймає міжнародні закони за згодою держав і намагається контролювати їх дотримання, стежити за безпекою у світі і не допускати війни.

^

А 1989 р. у Нью-Йорку всі прогресивні країни світу уклали Конвенцію про права дитини.


Конвенція – це міжнародна угода. У ній держави беруть зобов'язання дотримуватися прав кожної дитини. І наша держава також підписалася під цим документом, а отже, пообіцяла світові піклуватися про своїх маленьких громадян.

Знайте ж, змалечку всіх діток

Треба вчить, оберігать,

І ніхто в усьому світі
^

Їх не сміє ображать (право на захист)


У Конвенції прав дитини записано, що дитиною вважається кожна людська особа до досягнення нею 18-ти років. Дитина потребує особливої охорони і піклування як до, так і після народження. Кожна дитина має невід’ємне право на життя.

Знайте, що усі ви рівні,

Від народження в правах,

І людина – змалку вільна,

Наче в небі синім птах.

 

Дізнатися про те, які права мають діти в Україні, вам допоможуть такі книги:


 ^ Права дитини : зб. док. / упоряд. В. Усенко ; ред. І. Зелена. – Л. : Оксарт, 1995. – 110 с.





   

Книга подає найважливіші міжнародні документи, що стосуються прав дитини, такі як "Декларація прав дитини", "Конвенція ООН про права дитини", "Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей", витяги із "Пекінських правил" та інші. Видання ілюстроване добіркою фото на тему "Світ дитинства".


^ Знай свої права, дитино : основні засади Конвенції про права дитини (1989 р.) / авт.-упоряд. С. Кириленко, Л. Слабошпицька ; худож. Л. Гончарова. – К. : Махаон-Україна, 2000. – 46 с.




Це перший в Україні навчальний посібник для учнів загальноосвітніх шкіл, де в доступній формі викладаються демократичні засади прав дитини.

Книга має особливу структуру матеріалу — кожна сторінка присвячена висвітленню однієї засади «Конвенції про права дитини». У верхній частині сторінки наводиться юридичний текст, а нижче дається пояснення кожного з прав.

Складні юридичні тексти тлумачать вірші відомої поетеси Ірини Жиленко, наводячи казкові приклади нехтування прав дітей. Згадуючи, наприклад, про мачуху, яка знущалася над служкою-Попелюшкою у ті часи, «коли ще діти навіть і не відали про те, що не можна ні гнобити, ні бити, ні морити голодом дітей».

Дісталося й Карабасу Барабасу, якого «нам не страшно», навіть коли б він виступав у ролі батька родини, бо в «Україні (і не в казці, а насправді) ні П’єро, ні Буратіно вдарити він не має права».

Книга не тільки розповідає про права дітей, але й виховує. Одна із статей Конвенції наголошує на тому, що «Діти меншин і корінного населення вільно користуються здобутками власної культури і рідною мовою». А посібник для учнів розповідає про дурну ворону, яка мріяла тільки про те, що «колись в щасливому майбутньому, всі будуть каркати: «Карр- карр!» Хто цвірінька? Хто там тьохка? Всім — каркати! Бо заклюю! І тихо стало в тім краю. Ніхто не тьохка і не рохка, не кудкудака, не нявчить. На всіх язиках все мовчить». То, звісно, баєчка. Та в ній є зміст великий, друже мій. Про те, що в Україні славній, у нашій рідній стороні усі народи мають право на власну мову і пісні».

Якби подібну книжку про права дитини значна частина суспільства засвоїла ще в школі, наше життя сьогодні було б значно спокійнішим і простішим.

^ Гавриш С. Б. Маленькі історії про великі істини : права та свободи дитини / С. Гавриш. – К. : Емма, 2001. – 142 с.




Книга «Маленькі історії про великі істини» складається із шіст­надцяти історій – окремих ціка­вих розповідей дідуся онукові про дітей різних народів та епох. Автор подає своєрідний аналіз найважливіших статей Конвенції про права дити­ни (1989 р.) та Закону України «Про охорону дитинства» (2001 р.), допомагаючи дітям зрозуміти, порівняти, «як жили діти колись, і які права вони мають зараз», і чи завжди поважа­ються права дітей.

В одній із оповідок цієї книги дітей жорстоко карають за те, що вони не вберегли вогонь. Батька, який міг би їх захистити, вони не знають. Вигнані з племені діти були приречені на смерть: ніхто, крім матері, не став на захист найціннішого права, яке стало основним у нашому цивілізованому світі XXI століття, – права на життя. Це право гарантується Кон­ституцією України, зафіксоване воно і міжнародними докумен­тами – Декларацією прав дитини (1959 року) та Конвенцією про права дитини (1989 року) – і в Законі України «Про охорону ди­тинства» (2001 року).

Багато віків у світі існувало рабство. Одні люди володіли іншими. Вважалося, що не всі люди рівні. Наприклад, людей з іншим кольором шкіри могли зробити рабами.

Бічер-Стоу Г.   про такі події розповідає в своїй книзі Хатина дядька Тома : роман / Г. Бічер-Стоу ; пер. з англ. В. Митрофанова ; іл. Є. Рибальченко. – К. : Школа, 2008. – 351 с.




Книга була написана у кінці 19 століття, коли боротьба проти рабовласництва в Америці стояла в центрі суспільної уваги. Роман про рабів в південноамериканських штатах став бестселером свого часу, другим після Біблії, і здобув світову славу.

У відповідь на прокляття та звинувачення, що посипалися на Бічер-Стоу Г. з боку рабовласників та їх прихильників за цю проповідь про звільнення рабів, вона зуміла довести, що сюжет для роману взятий з життя, навіть до найменших подробиць: важке становище невільників, приголомшливі сцени торгівлі живим товаром, страждання матерів, в яких забирають дітей.

Роман не просто описує історичні події, що відбувалися в далекій Америці, а закликає до протидії будь-якиму насиллю, будь-якій нерівності людей.

Наступна розповідь не про рабство в Америці минулого століття, а про милосердя і боротьбу людини за свою власну гідність.

^ Діккенс Ч. Пригоди Олівера Твіста : роман / Ч. Діккенс. – К. : Дніпро, 1987. – 423 с.




В центрі уваги роману – дитина, яку кинули напризволяще батьки і яка переслідується родичами, що полюючи за спадщиною, використовують її беззахисність.

Це трагедія багатьох дітей, що животіють у робітному домі, керівництво якого вважає їх – особливо хворих – порушниками закону про бідних, нікчемними ледарями чи невдячними тварюками. У романі постає колективний образ таких «малих порушників», які «вовтузилися цілий день па підлозі, не потерпаючи від надміру харчів та одежі». З гірким гумором, за яким відчувається глибоке обурення, автор розповідає про страшні методи їхнього «виховання», коли діти стають жертвою насильства, порушується їхнє право на сім’ю та на захист.

І тільки завдяки дивному збігу обставин герой виривається з тенет злиднів, отримує спадщину, а разом із нею і визнання у суспільстві.

^ Твен М. Пригоди Тома Сойєра : повість ; Пригоди Гекльберрі Фінна : роман / М. Твен ; пер. з англ. Ю. Корецького. – Л. : Універсум, 1993. – 400 c.





Головний герой твору, Том Сойєр, – веселий і кмітливий хлопчина, якому невідома нудьга, тому що йому нічого не варто відразу придумати яку-небудь витівку або захоплююче заняття, щоб скоротати вільний час. Читаючи книгу, ви потрапляєте у світ, де панують закони, відмінні від законів світу дорослих. Тут свої уявлення про честь і безчестя, добро і зло, справедливість та обман. І в цьому світі Том Сойєр відчуває себе легко і вільно, як риба у воді. Він постійно у пошуках пригод, його душа жадає подвигів і небезпек, а серце – міцної чоловічої дружби і романтичної любові.

У Тома золоте серце, він хороший друг, доброзичливий і вірний, завжди допоможе, не кине в біді, навіть візьме на себе чужу провину. Том і Гек – не нерозважливі шибеники. Хлопці допомагають людям і навіть рятують їх.

За часів письменника Марка Твена в Америці дружба дітей із різних соціальних пластів не схвалювалась і навіть вважалась іноді порушенням суспільної моралі. Чи має право Том Сойєр товаришувати з таким хлопчиком як Гекльберрі Фін?

Так, адже Конвенція про права дитини визнає право дітей на рівність, незалежно від соціального походження чи майнового стану, та їхнє право на дружбу.

У творчості сучасних письменників також багато творів про нерадісне дитинство. Ось деякі з них:

^ Коваленко В. М. Вовчик : повість, оповід., новела / В. Коваленко. – Черкаси : Брама, 2006. – 127 с.




У центрі твору – доля Толі Безродного, від якого відмовилися батьки. Це вразливий хлопчик з тонкою дитячою психікою, талановитий від природи. Живи він у сім’ї, він би розвинув свій талант, а тут він живе загальним казенним дитбудинківським життям.

Усього доводиться звідати маленьким дитбудинківцям : і принижень, і побоїв, і втечі.

Вчителька в дитбудинку порізнила дітей, у яких немає батьків, із тими, які живуть у благополучних сім’ях, інша вихователька дозволяє собі бити дітей і перетворює їхнє життя «на пекло».

Це яскравий приклад порушення багатьох прав дітей: на отримання сприятливих умов для розвитку, соціальну рівність, гідність, здобуття освіти та ін.

Головний герой повісті проходить через багато випробувань, зустрічає на своєму життєвому шляху різних людей, які саме й утримують його в душевній рівновазі, не дають зломитися його характерові. Віриться, що він таки дійде до своєї станції щастя.

Малик Г. Злочинці з паралельного світу / Г. Малик. – Вінниця : Теза, 2008. – 220 с.


Це весела розповідь про не завжди веселі, а часом і страшні пригоди безпритульного справедливого хлопчика Хроні.

Описуючи їх, автор показує, як порушуються права хлопчика Хроні та його друзів, затверджені Конвенцією ООН: на захист від викрадення та продажу, на особливу турботу про дітей-сиріт, на повноцінне харчування, право на житло. Збираючися знайти своїх батьків, хлопчик виборює право на родину, на турботу і любов.

Автор книги доводить нам, що і тварини, і птахи, як і люди, є злі й добрі, сумні й веселі, дурні й розумні. Але жити треба всім разом на нашій маленькій планеті, і допоможуть нам у цьому доброта і любов одне до одного.

Павленко М. Миколчині історії / М. Павленко ; худож. Д. Марцін. – К. : Грані-Т, 2008. – 103 с.




На жаль, серед ваших однолітків тут, в Україні, саме цієї миті живуть і виборюють своє право на щастя самотні й беззахисні «герої вулиці». Можливо, навіть серед ваших однокласників за гордовитою шибайголовістю приховується вбогість, а за злістю — голод. А дивні «пацани» в дворі, до яких «не можна підходити», — такі самі діти, як і твої благополучні друзі, просто їм не пощастило.

Повість Марини Павленко саме про такого «нічийного» хлопчика Миколку, якому, як і його псові, життя відвело місце на вулиці. Ця розповідь ніби відкриває для благополучних читачів шпарину в світ отого «вуличного» життя.

Зі своїм другом – псом Найдою Миколка живе у холодній халабуді на Пустирищі, куди втікає від п’яниці-вітчима.

Миколка порятував Найду цуценям із багнюки, і тепер вони разом долають труднощі: знаходять їжу і одяг, організовують «бізнес», завойовують повагу однокласників, навіть рятуються від урагану.

Розгортання пригод у книзі бачиться з погляду пса, тому «чуємо» все, насамперед, за запахами, а красу Миколчиної душі та його непросте життя бачимо очима відданого хлопчикового друга Найди:

«Найда – Це Миколчин пес. Найда Миколку охороняє. Якщо хлопчик надумає іти до Школи, Найда проводить його аж до воріт.

Школа для Найди – чужак. Вона тхне Миколчиними почервонілими вухами й зауваженнями в щоденнику. Школа вважає Миколку поганим учнем і навіть ледарем. Найда завжди гарчить на Школу і не проти її покусати».

У повісті саме Найда коментує вчинки Миколчиних батьків-п’яниць і Товстухи та Літньої жінки, спостерігає першу закоханість друга і його перші поетичні спроби. Окрім того, Найда й сам, як може, допомагає господареві: двічі спасає тому життя, виставляє на посміх Чіксу, демонструє перед однокласниками добру виучку, зрештою, допомагає шукати їжу, боронитися тощо.

Разом вони виборюють право Миколки на життя у сім’ї, бо всі діти мають право на любов і піклування батьків, родичів, громади та держави. Інтереси дітей є першочерговими.

Приставкин А.   Ночевала тучка золотая : повести / А. Приставкин ; худож. Г. Бернштейн. – М. : Советский писатель, 1988. – 432 с.




Наприкінці війни частину вихованців дитбудинку з голодного Підмосков'я вивозили на Північний Кавказ. Ця гуманна ідея, на жаль, обернулася небаченою жорстокістю. Адже в ту ж пору з Північного Кавказу злочинною волею Сталіна виганяли у вічне заслання цілі народи. Корінні жителі, що не знали за собою ніякої провини і просто не розуміли, що відбувається (та й хто б зрозумів!), запекло чіплялися за дідівську землю, за отчий край. Солдати виконували наказ, упевнені, що карають ворогів Батьківщини.

І в цьому братовбивчому божевіллі закрутило, як друзки у вирі, дітей з Підмосков'я, сиріт і напівсиріт, бідних «звірят» страшної війни. Звучали постріли, гинули люди. Гинули діти.

Нікому не потрібним насінням летіли вони через війну, через зруйновані землі на Кавказ, де, нібито, сите життя і тепло. Вони вміли вийти якщо і не сухими з води, то хоча б не піти на дно, не пустити бульбашки. Спорідненість по крові переходила у спорідненість душ. Одинадцятирічні близнюки нерозлучні. Це допомагало їм вижити, зносити всі напасті, спільно шахраювати, красти.

Двоє сиріт протистояли світу дорослих з його нелюдською ворожнечею і відстоювали своє найголовніше право – жити.

Вислів «Діти – наше майбутнє» аж ніяк не є простою красивою фразою. Доля будь-якої спільноти, нації, держави в майбутньому залежатиме від того, якими будуть люди, котрі населяють їх.

Дитя моє! Права дитини

Ти мусиш вивчити сумлінно.

Це так потрібно, так важливо

Напевне знати в наші дні:

^ Коли з тобою справедливо

Вчиняють, а коли і ні.

Тож прочитай, завчи напам’ять

Порадь і друзям прочитать

Хай прочитають тато й мама

Закони всім потрібно знать!

Проте не потрібно забувати, що права нерозривно пов'язані з обов'язками. Обов'язок – це те, що ви повинні робити, щоб бути корисними собі та оточуючим, а саме : старанно вчитися, берегти природу та пам'ятки культури, берегти шкільне майно, дотримуватися моральних норм поведінки, дотримуватися правил дорожнього руху тощо.

А ще кожен з вас повинен виховувати в собі моральні якості : любов, милосердя, добро. Ці правила не записані в жодній статті Конвенції, але про них ми повинні пам'ятати завжди, адже, як писав відомий педагог В. Сухомлинський, «найпрекрасніші і, в той же час, найщасливіші в світі ті люди, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших».

Доповнити свої знання про права дитини вам допоможе ще така література:


Балеро М. Світ географії : енцикл. для дітей / Б. Мартін, Б. Жаклін, Д. Жан-Поль ; оформ. Б. Жироду. – К. : Махаон-Україна, 2000. – 175 с.

Беденко М. В.  Держава та конституція в очах дитини : для позакл. читання / М. Беденко ; пер. О. Пащенко. – Вінниця : АІСТ-прес, 1997. – 28 с.

Івашко О. Економити на дітях неприпустимо : органи прокуратури встановили численні порушення прав дітей / О. Івашко. // Урядовий кур'єр. – 2011. – 27 груд. – С. 1, 4.

Наровлянський О. Д. Основи правознавства : експерим. підруч. для 9 кл. загальноосвіт. шк. / О. Наровлянський. – К. : Магістр, 1997. – 320 c.

Права людини очима дітей України. – Дрогобич : Коло, 2002. – 96 с.


Інтернет-ресурси :

Кожна дитина має право [Електронний ресурс] // Права дітей : [сайт] / О. Предместніков, начальник Херсонського міського управління юстиції. – Режим доступу : //http://www.kidrights.ks.ua/family/consalting.htm (24.09.12). – Загол. з екрану.

Конвенція про права дитини [Електронний ресурс] // Професійна юридична система : [сайт] / ПрАТ "Інформтехнологія". – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=995_021. (24.09.12). – Загол. з екрану.

Права дитини [Електронний ресурс] // Судова влада України : [сайт] / Служба у справах дітей обласної державної адміністрації. – Режим доступу : http://www.court.gov.ua/sud2121/gromadyanam/child2/ (24.09.12). – Загол. з екрану.

Права дитини в сімї [Електронний ресурс] // Права дитини в сім‘ї : [сайт] / За матеріалами юридичного форуму. – Режим доступу : //http://school158.edukit.kiev.ua/batjkam/prava_ditini_v_simi/ (24.09.12). – Загол. з екрану.




КЗ «Обласна бібліотека для дітей»

Черкаської обласної ради

Наші праващасливе дитинство

Бесіда про книги

для учнів 5-9 класів



Підготувала Діденко Н.О.

Відповідальна за випуск Бондаренко В.С.

Комп’ютерну верстку, набір та оформлення здійснив відділ бібліографічної роботи та інформаційних технологій Черкаської обласної бібліотеки для дітей


18002, м. Черкаси, вул. Кірова, 24

Додати документ в свій блог або на сайт


Схожі:

Наші права – щасливе дитинство iconТема: наші права щасливе дитинство
Ведучий Доброго дня, друзі. Ми зібрались сьогодні для того щоб поговорити про права дітей, тобто про ваші права. Як ви гадаєте, коли...

Наші права – щасливе дитинство iconНаші права – щасливе дитинство
У декларації про права дитини, яка була прийнята ще в 1924 році, були проголошені основні принципи ваших прав. Ось вони

Наші права – щасливе дитинство iconСлужба у справах дітей управління молоді та спорту Херсонської міської ради про шляхи реалізації в області Нових соціальних ініціатив Президента України
Кожна дитина має право на щасливе дитинство, на батьківську любов і турботу. Проте, на жаль, у нашому такому складному, а порою жорстокому...

Наші права – щасливе дитинство iconЩо пережила я і наша сім’я під час окупації
України. Останній рік перед війною я вчилась в Київській школі, де й закінчила 4-й клас. Як любо, весело було жити і вчитись. Аж...

Наші права – щасливе дитинство iconЛариса Петрівна Мякотіна
Дорогі діти, сьогодні ми зібралися для того, щоб поговорити про права людей. Як ви гадаєте, коли й як наші пращури дійшли до розуміння...

Наші права – щасливе дитинство iconСлаветні українці наші земляки
Черкащина це серце України. Вона І справді прекрасна, яскрава квітка в букеті України. Такою була з давніх-давен, такою її любили...

Наші права – щасливе дитинство iconЗ ювілеєм, рідна-школо!
Цієї погожої вересневої днини, коли у повітрі витають пахощі винограду, стиглих яблук та груш, чомусь завжди подумки повертаюся у...

Наші права – щасливе дитинство iconЗробимо україну чистою!
Наші міста завалені сміттям. Не загадкові шкідники, а ми самі, наші сусіди чи друзі перетворили парки й озера, вулиці й дитячі майданчики...

Наші права – щасливе дитинство iconДо родини на гостину
Ведуча Діти! Ми завітали до української хати. Зверніть увагу на її вигляд. Так жили наші діди прадіди. Ще в сиву давнину наші бабусі...

Наші права – щасливе дитинство icon“Витязь української поезії” (до дня народження Василя Симоненка)
Дитинство його, за словами Олеся Гончара, чуло ридання матерів, що божеволіли від горя над фронтовими похоронками. Скупе на ласку...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи