Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу icon

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу




НазваМетодичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу
Сторінка2/4
Дата конвертації18.12.2012
Розмір0.56 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
джерело
1   2   3   4

3. Річне планування


^ 3.1. Зміст та види річного планування


Основним документом планування роботи школи є річний план. Слід наголосити на тому, що в інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів підкреслюється доцільність приведення розділів річного плану у відповідність до структури Закону України “Про загальну середню освіту”. Його пропонується складати за участю педагогічного колективу, громадських організацій, відображуючи головні питання діяльності школи, і в обов’язковому порядку обговорювати на засіданні педагогічної ради. Зважаючи на те, що річний план має виходити з глибокого аналізу діяльності педагогічного і учнівського колективів, орієнтувати їх на досягнення кінцевого результату у навчально-виховному процесі, є необхідним пов’язувати його створення з виробленням критеріїв ефективності роботи загальноосвітнього навчального закладу та його управлінської підсистеми зокрема.

Основою для створення річного плану є навчальний план – нормативний документ закладу, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін.

Типовий навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації.

Типові навчальні плани старшої школи реалізують зміст освіти залежно від обраного профілю навчання. Кожен з профілів відповідно до Концепції профільного навчання у старшій школі (2009 р.) передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів:

Профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико-математичному).

2. Академічний рівень – обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах – визначається для навчальних предметів, які не є профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки – зміст навчальних предметів поглиблений – передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня. Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів - «Природознавство».

На основі Типових навчальних планів загальноосвітні навчальні заклади складають на кожен навчальний рік робочий навчальний план з конкретизацією варіативної складової, враховуючи особливості регіону та індивідуальні освітні потреби учнів.

Організації виконання річного плану слугує особисте тижневе планування роботи керівників школи. Директор школи, його заступники з навчально-виховної та виховної роботи відповідно до річного плану роботи школи складають тижневі плани довільної форми, які мають сприяти чіткій і цілеспрямованій їх діяльності. Тижневий план складається в кінці чи на початку тижня після аналізу роботи школи, обговорюється на засіданні ради при директорові або оперативній нараді.

Важливим розділом річного планування є проектування системи внутрішньошкільного контролю, яке має складатися з таких елементів:

  • роль і місце цієї системи в соціально-педагогічній системі закладу;

  • суб’єкти системи;

  • функції системи;

  • ціннісно-нормативний компонент системи: місія (система цінностей, принципів) та нормативна база діяльності;

  • ресурсний компонент (власні ресурси, їх забезпечення та використання ресурсів інших навчальних закладів, установ освіти в дистанційному режимі);

  • змістовий компонент (зміст діяльності);

  • результативний компонент системи (очікувані результати діяльності);

  • прогностичний компонент (процес управління, організаційні механізми);

  • умови діяльності [7].

Адміністрація навчального закладу, плануючи роботу з підвищення ефективності внутрішньошкільного контролю, особливу увагу має приділяти організації раціонального використання часу, що відводиться на відвідування уроків та інших заходів. Відомо, що для забезпечення належного рівня управління закладом слід приділяти увагу контролю за навчально-виховним процесом:

  • директорові – 50% свого робочого часу;

  • заступникові директора з навчально-виховної роботи – 75% [33].

Якісним планування діяльнісності закладу стане лише тоді, коли в керівників буде достатньо фактів для аналізу й відповідних висновків. Лише той керівник, який систематично відвідує уроки й аналізує їх, може робити правильні висновки про якість навчально-виховного процесу. Окрім уроків, адміністрація повинна відвідувати факультативні заняття, індивідуальні консультації, позакласні та позашкільні заходи, працювати зі шкільною документацією тощо. Тому рекомендується залучення до контрольно-аналітичної діяльності педагогічного активу (керівників методичних об’єднань, вчителів-методистів, старших учителів, членів методичної ради, вчителів-наставників, членів атестаційної комісії, профспілкового комітету тощо).

Директору закладу необхідно відвідувати щотижня не менше чотирьох, а його заступникам – п’яти-шести заходів (уроків, факультативних занять, виховних заходів або занять гуртків, груп продовженого дня тощо).

В основу планування внутрішньошкільного контролю за станом викладання предметів доцільно покласти графік атестації педагогічних працівників.

Для здійснення внутрішньошкільного контролю доцільно складати графік, який конкретизує відповідний розділ річного плану роботи. У графіку слід визначити об’єкти, напрямки діяльності, питання, які підлягають контролю, терміни здійснення перевірок, відповідальних осіб, вказати форму узагальнення результатів [20; 23; 33].

^ Календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо у навчальних програмах. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо [13].

^ Плани роботи класних керівників, вихователів, бібліотекарів, методичних об'єднань, гуртків, спортивних секцій тощо складаються на період, визначений педагогічним колективом, в довільній формі та узгоджуються з заступником директора з навчально-виховної роботи [13].

У процесі планування слід керуватися нормативними документами: «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 31.10.11 року № 1243); «Рекомендації до планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти» (лист Міністерства освіти і науки України від 14.08.2008 р. № 1/9-520) [28].

Планування роботи у загальноосвітньому навчальному закладі не виключає право керівників, педагогічного колективу на творчість, різноваріантність у виборі форм і структури планів. Вони повинні бути стислими, конкретними, лаконічними, передбачати заходи, які обов'язково мають бути виконаними і які можна контролювати [13].

^ Розклад уроків та позакласних занять. Навчально-виховний процес у загальноосвітньому навчальному закладі регламентується розкладом уроків та розкладом позакласних занять на півріччя, які мають забезпечити рівномірне навантаження учнів та раціональну організацію праці педагогічного колективу.

У 9–11 класах необхідно практикувати здвоєні уроки з предметів, у процесі викладання яких проводяться лекції, семінарські заняття, заліки, лабораторні та практичні роботи.

Факультативні заняття, роботу гуртків, секцій, позакласні заходи тощо слід планувати у дні з найменшою кількістю уроків з обов'язковою перервою після основних занять [13]. Комплектація груп факультативів, гуртків, секцій здійснюється відповідно до встановлених нормативними документами норм кількості учнів.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідношення навчального навантаження протягом тижня, а також правильне чергування протягом дня і тижня предметів природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання та основ здоров'я і фізичної культури.

Сучасними науковими дослідженнями [3; 4] встановлено, що найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал з 10.00 до 12.00. Цей час характеризується найбільшою ефективністю засвоєння матеріалу при найменших психофізичних затратах організму. Тому в розкладі уроків для молодших школярів предмети, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2–3 уроках, а для учнів середнього і старшого віку – на 3–4 уроках. Неоднаковою є розумова діяльність учнів і в різні дні навчального тижня: її рівень зростає до середини тижня і залишається низьким на початку (понеділок) і в кінці (п'ятниця) тижня. Тому розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу. На ці дні в шкільний розклад необхідно вносити предмети, які потребують великого розумового напруження або ті, які не вимагають значного навантаження, але в більшій кількості, ніж в інші дні тижня. Вивчення нового матеріалу, контрольні роботи найкраще проводити на 2-4 уроках дня посеред тижня. Предмети, які вимагають значних витрат часу для виконання домашніх завдань, не повинні групуватися в один день у розкладі занять. Необхідно проводити оцінювання розкладу уроків за критеріями складності [4]. Кожний предмет має різний бал складності (табл. 2).


Таблиця 2


^ Міра складності предметів


Предмет

Бал складності

Геометрія

6

Алгебра

5,5

Іноземна мова

5,4

Хімія

5,3

Фізика

5,2

Біологія

3,6

Українська мова

3,5

Українська література

1,7

Історія

1,7


При правильно складеному розкладі уроків найбільша кількість балів за день за сумою усіх предметів повинна припадати на вівторок і (або) середу. Для учнів молодшого і середнього віку розподіляти навчальне навантаження в тижневому циклі слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність (за сумою балів за день) припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем. Розклад складено неправильно, коли найбільше число балів за день припадає на перший та останній робочі дні тижня або коли воно однакове у всі робочі дні. Робочий тиждень передбачає для учнів першого класу протягом навчального року додатковий розвантажувальний день – четвер, у розклад якого не вводяться предмети, що потребують значного розумового напруження (математика, мови). Режим роботи загальноосвітнього навчального закладу визначається ним на основі нормативно-правових актів та за погодженням з територіальними установами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах повинен бути не раніше 8.00. При двозмінному режимі навчання початок занять у другу зміну організовується не пізніше 14 години, закінчення – не пізніше 19.00. Учні 1–2 класів, випускних та спеціальних класів навчаються лише у першу зміну. Учні 3–5 класів можуть навчатися у першу зміну або у підзміну з початком занять не пізніше 12 години. Починати заняття як в першу, так і в другу зміну слід в один і той самий час протягом навчального року. Навчання у гімназіях, ліцеях, колегіумах і спеціалізованих загальноосвітніх школах має організовуватися в одну (першу) зміну.

^ План роботи методичного об'єднання спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу. У ньому мають бути відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема, стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних до­сягнень учнів тощо. План має містити завдання методичного об'єднання на по­точний навчальний рік, основні напрями його роботи, що ви­пливають із завдань розбудови національної системи освіти, ана­лізу стану навчально-виховного процесу і стану освіти в навчаль­ному закладі або регіоні, а також перелік засідань об'єднання, складений за такою формою [29]:


№ п/п

Тематика засідань

Форма прове-дення

Методи прове-дення

Дата прове-дення

Місце прове-дення

Відпові-дальний за проведення

При-мітка


План методичного об'єднання (кафедри) може бути складе­ний також за блочно-модульним принципом, що містить три на­прями (блоки) його діяльності: пізнавальну, тематичну та уза­гальнюючу [29].

У процесі планування роботи методичного об’єднання педагогічних працівників слід керуватися нормативним документом «Рекомендації щодо організації і проведення методичної ро­боти з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти» (лист Міністерства освіти і науки України від 03.07.2002 р. № 1/9-318), а також методичними рекомендаціями нашого інституту, розробленими, рецензованими та затвердженими в установленому порядку.


^ 3.2. Структура річного плану роботи закладу


Річний план роботи загальноосвітнього навчального закладу повинен містити вступ, основну частину та додатки.

У вступі подається аналіз роботи навчального закладу за минулий навчальний рік. Зазначається, що у навчальному році робота школи була спрямована на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, керівних документів Міністерства освіти і науки України, регіональної Програми розвитку системи освіти регіону, Програми інноваційного розвитку освіти району (міста) в галузі освіти, Перспективного плану роботи закладу, інших чинних законодавчих та нормативних документів. Заклад здійснює свою діяльність відповідно до Статуту. Далі необхідно зробити короткий аналіз ро­боти навчального закладу за минулий навчальний рік і визначити завдання діяльності закладу на новий навчальний рік. Аналітична частина вступу може містити такі блоки:

1.^ Статистична інформація: кількісні та якісні показники набору учнів до школи; виконання Закону України «Про загальну середню освіту», працевлаштування випускників; кількісні та якісні показники успішності (за класами, пред­метами, вчителями у діаграмах різного виду), пояснення причини підвищення або зниження успішності школярів; дані про зайнятість учнів у позакласній діяльності, наявність правопорушень чи злочинів, їхні причини; відомості про здоров'я учнів.

2.^ Досягнення у виконанні протягом року програми розвитку закладу: результативність впровадження інновацій; результативність науково-методичної роботи з педагогічними кадрами; ефективність форм взаємодії з різними партнерами з числа державних чи громадських організацій; аналіз створення необхідних умов для реалізації програми розвитку навчального закладу.

3. Проблеми. Вказуються нерозв'язані завдання, труднощі й перешкоди на шляху реалізації програми розвитку навчального закладу. Правильно виділені та чітко сформульовані проблеми виступають основою визначення завдань, розв'язання яких необхідне та можливе у новому навчальному році.

4.^ Визначення завдань на новий навчальний рік. Слід врахувати:

- завдання, пов'язані з позитивними змінами у рівні успішності школярів, формуванні системи цінностей, заходами щодо зміцнення здоров'я, соціального захисту школярів;

- завдання, пов'язані з удосконаленням навчально-виховного процесу на основі впровадження інноваційних технологій;

- завдання, пов'язані з забезпеченням підвищення рівня професійної компетентності педагогів;

- завдання, пов'язані зі створенням системи взаємовідносин навчального закладу і зовнішнього середовища;

- завдання, пов'язані з удосконаленням системи управління закладом, забезпеченням необхідних організаційних, науково-методичних, морально-психологічних, матеріально-технічних, інформаційних умов реалізації плану роботи на навчальний рік.

^ Основна частина річного плану роботи навчального закладу – це структурований зміст діяльності закладу у наступному навчальному році. Слід зазначити, що єдиної, обов'язкової для усіх навчальних закладів структури плану роботи чинні нормативні документи не передбачають. Лише в Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів зазначено, що «…розділи річного плану доцільно привести у відповідність до структури Закону України «Про загальну середню освіту». Але, уважно ознайомившись зі структурою зазначеного Закону, кожен може зробити висновок, що здійснити це повністю неможливо, оскільки Закон містить такі, наприклад, розділи, як «Розділ II. Загальноосвітні навчальні заклади системи загальної середньої освіти», «Розділ X. Відповідальність у сфері загальної середньої освіти», «Розділ XI. Прикінцеві положення». До структури річного плану роботи закладу можна залучити лише вісім із одинадцяти розділів Закону, але до формулювань трьох із цих восьми розділів необхідно вносити певні зміни.

Зважаючи на те, що річний план роботи навчального закладу – це основний документ, який регламентує і координує діяльність учасників навчально-виховного процесу, колегіальних органів та органів громадського самоврядування, доцільно подати в додатках таку інформацію: тематика засідань педагогічної ради; тематика наказів, що стосуються навчально-виховного процесу; - тематика засідань ради при директорові, піклувальної ради, методичної ради, методичних об’єднань; тематика семінарів з актуальних проблем дидактики, психології, виховної роботи; тематика занять школи молодого вчителя, школи молодого класного керівника; графік вивчення системи роботи вчителів, які атестуються; тематика батьківських зборів, занять «Батьківського університету»; тематика шкільних масових заходів; заходи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу; угоди про співпрацю закладу з вищими та іншими навчальними закладами, угоди про міжнародну співпрацю.

Враховуючи те, що річний план роботи визначено «єдиним документом у плануванні роботи школи» [13], не можемо підтримати існуючу в значній частині закладів практику додаткового розроблення окремих планів (плану методичної роботи закладу, плану роботи з охорони праці й безпеки життєдіяльності, плану виховної роботи тощо). Це не лише протирічить чинній нормативній базі, але й є недоцільним і недоречним, оскільки вимагає від розробників додаткових зусиль, додаткових витрат часу та інших ресурсів, а створені в результаті такої діяльності документи містять ті ж самі заходи, що передбачає річний план, тобто фактично дублюють його.


Пропонуємо орієнтовний варіант структури річного плану загальноосвітнього навчального закладу, розроблений на основі структури Закону України «Про загальну середню освіту».

1   2   3   4



Схожі:

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconМетодичні рекомендації щодо річного планування роботи загальноосвітнього навчального закладу (додаються)
Плануванням називається функція управління, що полягає у визначенні цілей навчального закладу та розробці програм їх досягнення

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconПланування діяльності загальноосвітнього навчального закладу
Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені василя сухомлинського

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconО. Е. Жосан Планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу Навчально-методичний посібник
Рекомендовано до друку вченою радою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського...

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconТипова посадова інструкція завідувача бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу
Завідувач бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (далі Завідувач) підпорядковується безпосе­редньо директору

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconМетодичні рекомендації щодо планування бюджету часу та вартості послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності
«Планування аудиту фінансової звітності». Методичні рекомендації ( надалі по тексту Рекомендації) встановлюють вимоги до окремих...

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconПланування роботи дошкільного навчально закладу (Методичні рекомендації для керівників днз) Зміст Загальні положення. Структура річного плану. Перелік додатків до плану роботи днз на рік
Планування роботи днз є однією з найважливіших функцій управління. Теорія практика управління розглядають планування як визначення...

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconМетодичні рекомендації для працівників районних (міських) методичних кабінетів (центрів) Кіровоград 2006
Методичні рекомендації: Сучасні підходи до планування діяльності методичних служб / Половенко О. В. – Кіровоград : Видавництво обласного...

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconВідділ освіти центр професійного розвитку маркетингове планування роботи бібліотеки навчального закладу
Маркетингове планування роботи бібліотеки навчального закладу: Матеріали до проведення школи майстерності бібліотечного працівника....

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconПоложення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу (додається). Міністерству освіти Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
Затвердити Примірне положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу (додається)

Методичні рекомендації з планування діяльності загальноосвітнього навчального закладу iconПоложення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу Кабінет Міністрів Українипостановля є: Затвердити Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, що додається
Затвердити Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, що додається

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи