Методика використання інформаційних технологій у початковій школі icon

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі




НазваМетодика використання інформаційних технологій у початковій школі
Сторінка4/25
Дата конвертації12.01.2013
Розмір1.91 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25
^

Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі


Дотримання санітарно-гігієнічних вимог до організації навчального процесу є обов’язковою умовою проведення навчальних занять у початковій школі. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі тільки підвищує вимоги безпечного проведення занять. Гігієнічне обґрунтування принципів і критеріїв безпечного застосування комп'ютерної техніки у навчанні молодших школярів здійснила Н.С.Полька [71]. Результати її досліджень лягли в основу Державних санітарних правил і норм з цього питання.

Основними нормативними документами з цього питання є Державні санітарні правила та норми «Середні загальноосвітні навчально-виховні учбові заклади (школи, ліцеї, гімназії). Устаткування, утримання середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-98)», затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 8 [19] та Державні санітарні правила та норми «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах (ДСанПіН 5.5.2.009-98)», затверджені Постановою Головного санітарного лікаря України від 30.12.1998 р. № 9 [20]. Перший документ встановлює загальні вимоги до навчальних приміщень, їх обладнання, освітлення, температури, вологості та режиму дня учнів загальноосвітніх шкіл. Учителі початкових класів повинні знати основні вимоги цього документа, дотримання яких залежить від них, як учителів, класних керівників (класоводів) і завідуючих навчальним кабінетом.

^ Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до організації навчальної роботи в початковій школі

Вимоги навчальних приміщень описані в розділі 3 «Основні приміщення» [19, С.5]. Відповідно до п. 3.4 цього розділу класні кімнати для учнів І-V класів слід розміщувати тільки на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп. Навчальні приміщення не можуть бути прохідними.

Навчальні класи мають бути ізольованими від приміщень, які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні і актові зали, харчоблок та ін.).

Усі загальноосвітні школи повинні працювати тільки в одну зміну.

Природне та штучне освітлення

Всі учбові приміщення середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів повинні мати природне освітлення [19, розділ 4]. Незалежно від розміщення вікон (збоку, зверху) в навчальних приміщеннях, світло повинно падати на робочі місця зліва. Оптимальний рівень природного освітлення забезпечується при верхньому і боковому освітленні приміщень. Забороняється направлення світлового потоку з правого боку, спереду від учнів.

Достатність і рівномірність природного освітлення можна оцінити за світловим коефіцієнтом (СК), який вираховується як відношення площі вікон до площі підлоги. залежить від розміру вікон, конфігурації їх, кількості. Найбільш раціональна форма вікон - прямокутна, висота 2-2,5 м, ширина 1,8-2,0 м, верхній край вікна повинен бути на відстані 0,15-0,3 м від стелі. Ширина простінків між вікнами повинна бути не більша 0,5 м, а в перших-других класах – 0,6  м. Світловий коефіцієнт повинен складати 1:4-1:5.

Високі дерева повинні висаджуватись на відстані не меншій як 10 м від вікон школи. Дуже часто біля новобудов шкіл спостерігається намагання посадити якомога більше дерев. Дійсно, яскраве сонце, не маючи ніяких перешкод, засліплює і учнів, і педагогів та призводить до швидкої втоми і зниження ефективності занять. Однак після 15-20 років спостерігається інша картина: дерева підросли і створюють щільну смугу насаджень, через яку не пробивається жоден промінчик сонця, в класах напівтемно і навіть вдень доводиться вмикати штучне освітлення. Тому слід уважно ставитись до рекомендацій гігієністів з висадки дерев, своєчасно обрізати гілки дерев, що затіняють навчальні приміщення.

В класних кімнатах забороняється розміщувати на підвіконнях кімнатні квіти – вони теж можуть знизити світловий коефіцієнт. Очищення віконного скла необхідно проводити 1-2 рази на місяць з середини приміщень і не менше 3 разів на рік знадвору.

Поверхні стін, меблів слід фарбувати у жовтий, зелений, світло-коричневий колір. Ще краще використовувати ці кольори як відтіночні до білого, сірого, світло-сірого. Поверхня стін повинна бути матовою. Забороняється покривати стіни і стелю полімерними матеріалами, матеріалами з використанням полімерних смол.

Стелю, віконні рами та двері рекомендується фарбувати в білий колір, коефіцієнт відбиття якого 0,8. Класна дошка повинна мати матову поверхню, пофарбовану в темно-зелений, коричневий колір з коефіцієнтом відбиття 0,1-0,2.

Штучне освітлення забезпечується люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з світильниками, що забезпечують розсіювання світла. Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл повинен складати при використанні ламп розжарювання не менше 150 лк і при використанні люмінесцентних ламп не менше 300 лк.

В навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в 2 ряди паралельно лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м. Світильники очищуються не рідше 1 разу на три місяці.

Повітряно-тепловий режим у класі забезпечується перш за все дотриманням режиму провітрювання – на всіх перервах повинно виконуватись провітрювання, а учні повинні в цей час виходити з аудиторії. Другий обов’язків компонент – регулярне вологе прибирання: на великій перерві і по закінченні навчальних занять з використанням дезінфікуючих і зв'язуючих речовин.

Коефіцієнт аерації (площа елементів вікон, що відкриваються до загальної площі вікон) повинен бути не меншим 1/50.

Відносна вологість повітря має бути 40-60%, а температура в залежності від кліматичних умов: у класах і кабінетах 170-200 С, у майстернях з обробки металу і дерева 160-180 С, у спортивному залі 150-170 С, у роздягальнях при спортивному залі 190-230 С, у актовому залі не нижче 170-200 С, у бібліотеці, кабінетах 160-180 С, у спальних приміщеннях 180-200 С.

Обладнання класних кімнат

У навчальних класах і кабінетах встановлюються меблі згідно з діючим нормативним документом (ГОСТ 5994-93). Меблі повинні відповідати висоті тіла дітей. У класах початкової школи основним елементом обладнання є учнівська двомісна або одномісна парта. У більш старших класах використовуються учнівські столи. Заборонено використання табуреток і лав замість стільців (тобто меблів для сидіння без спинок).

Для учнів не допустима поза, при який кут нахилу грудної частини тіла до поперекової дорівнює 145 градусам (приводить до порушень функції зору та швидкого стомлення). Не допустима і випрямлена поза, оскільки відстань від поверхні парти до очей збільшується до 48 см. Зручна поза, при якій кут нахилу 160-170 градусів.

Учитель повинен контролювати правильну робочу позу учнів за шкільними меблями: ноги повинні упиратись у підлогу або підставку для ніг, при виконанні письмових робіт – невеликий нахил тіла вперед (170 градусів), відстань від робочої поверхні до очей для учнів 1-2 класів при прямому письмі – 26 см, при косому – 21 см, для учнів 9-10 років відстань повинна складати 24,2 см.

При поясненні викладача учень повинен сидіти, спираючись на спинку парти, передпліччя повинні вільно лежати на столі (парті)

Для учнівських меблів встановлено 6 розмірів для шести ростових груп. Дані за ростовими групами і приблизний розподіл за класами подано в таблиці 1.

Таблиця 1

^ Ростова група

Група меблів

Клас

Колір маркування

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

до 115

1

+































оранжевий

до 130

2

+

+

+

























фіолетовий

130-145

3




+

+

+

+

+
















жовтий

146-160

4










+

+

+

+

+

+

+

+

червоний

161-175

5



















+

+

+

+

+

зелений

175

6

























+

+

+

блакитний

Шкільні меблі повинні бути промаркованими. Маркування наноситься у вигляді лінії шириною 2 см або кола діаметром 2,5 см на обох сторонах парти, стола, стільця.

Розміщувати меблі у класній кімнаті прямокутної конфігурації слід так (рис.3):

- між зовнішньою стіною і першим рядом парт повинна бути відстань 0,6-0,7 м (в будівлях із цегли і місцевих матеріалів допускається 0,5 м);

- між рядами двомісних парт не менше 0,6 м;

- між третім рядом парт і внутрішньою стіною або шафами, які стоять біля стіни, не менше 0,7м;

  • від передньої стіни з класною дошкою до передніх столів не менше 2,4-2,6 м;

  • від задніх парт до задньої стіни не менше 0,65 м (якщо задня стіна зовнішня - не менше 1,0 м);

  • від задніх парт до шаф, які стоять вздовж заднього краю стіни - не менше 0,8 м;

  • між столом викладача і передньою партою не менше 0,65м;

  • від демонстраційного столу до класної дошки не менше 1,0м;

  • між столом викладача і переднім столом учнів не менше 0,5 м;

  • найбільша відстань останнього місця від класної дошки - 10 м;

  • висота нижнього краю дошки над підлогою для учнів першого класу 0,7-0,8 м, ІІ-ІV класів - 0,75-0,8 м.

Учні з пониженою гостротою зору повинні сидіти за першими партами в першому ряду (від світлонесучої стіни). Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими партами крайніх (першого і третього) рядів. Учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангінами, розміщуються у третьому ряду парт (біля внутрішньої стіни).

Для профілактики порушень постави не менше 2-ох разів на рік школярів пересаджують з першого ряду в третій і навпаки, не порушуючи відповідності групи меблів їх зросту. Шкільні меблі розставляються у шкільному приміщенні так, щоб ближче до дошки були менші розміри, далі - більші.




Кришки парт фарбуються у відтінки зеленого кольору або використовується кольорова гама натурального дерева, фарба повинна бути матовою.

Організація навчально-виховного процесу

За державними санітарними правилами і нормами встановлюються гранично допустиме аудиторне навантаження учнів у залежності від їх віку і кількості робочих днів на тиждень (табл. 2).


Таблиця 2. Гранично допустиме тижневе навантаження


Класи

Граничне тижневе навантаження у годинах

6-ти денний тиждень

5-ти денний тиждень

1

22

20

2

23

22

3

23

22

4

23

22


Слід зауважити, що в таблиці вказано гранично допустиме навчальне навантаження на учня без врахування часу на заняття з фізичної культури, індивідуальні та групові заняття.

Наказом Міністра освіти і науки України від 29 листопада 2005 року №682 «Про Типові навчальні плани початкової школи» [94] внесені певні корективи у порядок визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів. При 5-денному навчальному тижні воно тепер складає: для учнів 1 класу – 20 годин, 2 класу – 22 години і 3-4 класу – 23 години. Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів.

Тривалість уроків у 1 класі - 35 хвилин, 2 – 4 класах – 40 хвилин. Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів становить 10 хв.; великої перерви (після 2-го уроку) – 30 хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштувати перерви по 20 хв. кожна.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках письма, мови, читання, математики та інших уроках необхідно виділяти час для фізкультхвилинок та гімнастики очей.

Найвища активність розумової діяльності у дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Тому у розкладі, особливо для молодших школярів, уроки з навчальних предметів, що вимагають значного розумового напруження, повинні проводитися на 2-ому та 3-ому уроках. Розподіл навчального навантаження протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер.

При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу домашніх завдань слід врахувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі початкової школи домашні завдання не задаються. Граничний обсяг домашнього завдання у 2-му класі не повинен перевищувати 45 хв., у 32 класі – 70 хв., у 4 класі – 90 хв. У початкових класах домашні завдання не слід задавати на вихідні і святкові дні.

Факультативні, групові та індивідуальні заняття слід проводити у дні з найменшою кількістю уроків.

При використанні у навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудівізуальних технічних засобів навчання (ТЗН) встановлюється така тривалість їх застосування:

Таблиця 3. Тривалість безперервного застосування на уроках різних технічних засобів

Класи

Тривалість перегляду(хв.)

діафільми

кінофільми

телепередачі

1-2

7-15

15-20

15

3-4

15-20

15-20

20

5-7

20-25

20-25

20-25

8-11(12)

20-25

25-30

25-30

Протягом тижня кількість уроків із застосуванням ТЗН не повинна бути для учнів початкової школи більшою 3-4.

Санітарно-гігієнічна освіта учнів, формування здорового укладу життя, самообслуговування

Одним із основних аспектів формування здорової особистості дитини шкільного віку є гігієнічне навчання і виховання. Гігієнічне виховання учнів проводять вчителі, медичний персонал, батьки.

Самообслуговування є частиною трудового виховання і професійного навчання учнів і повинно організовуватися відповідно до віку, статі, фізичними особливостями і станом здоров'я дітей, з урахуванням гігієнічних вимог і охорони їхнього здоров'я. Самообслуговування проводиться при контролі вчителів і медичного персоналу школи. Продовження самообслуговуючої праці у школі для учнів 1-4 класів не повинно перевищувати 1 години на тиждень. Одноразова тривалість роботи із самообслуговування не повинна перевищувати для учнів 1-4 класів 30 хвилин.

Діти не допускаються до виконання робіт, небезпечних для життя, з можливим зараженням інфекційними хворобами, із значним фізичним навантаженням (допустима вага вантажу для учнів 8-10 років – 2 кг). Учні молодших класів можуть брати участь у прибиранні території школи, доглядати за квітами. Мити підлогу в класних кімнатах можуть учні тільки з 12 років.


^ Санітарно-гігієнічні вимоги до організації навчальної роботи з використанням комп’ютерної техніки

Як уже зазначалося, вимоги до проведення навчальних занять з використанням комп’ютерної техніки регламентується Державними санітарними правилами та нормами «Влаштування і обладнання кабінетів комп’ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах (ДСанПіН 5.5.2.009-98)»1 [20]. Об’єднаємо ці вимоги в кілька груп.

Вимоги навчальних приміщень

Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.

Площа на одного учня, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 м2, об’єм - не менше 20 м3, ви­сота приміщень (від підлоги до стелі) повинна бути не менше 3,6 м. Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись на півкласу учнів, але не більше, як 12 осіб.

Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп’ютерної техніки, повинні мати покриття із матеріалів з ма­товою фактурою з коефіцієнтом відбиття:

- стін - 40-50%;

- стелі - 70-80%;

- підлоги - 20-30%;

- предметів обладнання - 40-60% (робочо­го столу - 40-50%, корпуса дисплею та клавіатури - 30-50%, шаф та стелажів - 40-60%)

Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.

Забороняється використовувати для оздоблення інтер’єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (де­рев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик та ін.), з яких виділяються у повітря шкідливі хімічні речови­ни, які перевищують гранично допустимі концентрації.


Природне та штучне освітлення

Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюва­тись системою загального освітлення. Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосо­вуватись переважно люмінесцентні лампи.

Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв - не вище, приведених у таблиці 4.

Таблиця 4. Норми освітленості в кабінетах і класах з ПК.

^ Характеристика роботи

Робоча

поверхня

Площина

Освітленість, лк

Примітка

Робота переважно з екранами дисплеїв ПК(50% та більше робочого часу)

Екран

В

200

не вище

Клавіатура

Г

400

не нижче

Стіл

Г

400

не нижче

Робота переважно з документами (з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу)

Екран

В

200

не вище

Клавіатура

Г

400

не нижче

Стіл

Г

500

не нижче

Дошка

В

500

не нижче

Проходи основні

Підлога

Г

100




Примітка: В - вертикальна площина,

Г - горизонтальна площина.

Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників. Застосування світиль­ників без розсіювачів та екрануючих сіток заборонено. Яскравість світильників загального освітлення повинна складати не менше 200 кд/кв.м. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп по мірі їх виходу з ладу.

Якщо в приміщенні є об’єкти з різною освітленістю (наприклад інтенсивно освітлене вікно у сонячний день і затемнена частина приміщення або потужний світильник і неосвітлена поверхня стола), то слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості. У разі переведення погляду з одного об’єкта на інший, освітленість якого сильно відрізняється, від першого око людини здійснює пристосування: зіниця збільшується (затемнений об’єкт) або зменшується (освітлений об’єкт). Часта зміна розмірів зіниці в ході напруженої роботи, наприклад, при переписуванні даних з екрану монітора у зошит або навпаки при введення даних з друкованого джерела до комп’ютера, при значній різниці в освітленості цих об’єктів приводить до швидкої втоми і негативно впливає на органи зору. Тому рекомендується, щоб співвідношення освітленості між робочим екраном та низьким оточен­ням (стіл, зошити, посібники і таке інше) не перевищувало 5:1, між поверхнями робочого екрану і оточенням (стіл, обладнання) - 10:1.

Необхідно також передбачити захист від відблисків на екрані монітора, які спричиняються попаданням сонячних променів з вікон або світла від світильників загального та місцевого освітлення. Основними способами захисту є використання сонячнозахисних штор і жалюзів, а також розміщення робочих місць, щоб відбиті від поверхні монітора промені не потрапляли в поле зору учня. Також слід використовувати спеціальні розсіювачі, відбивачі та інші світлозахисні пристрої, а також монітори з антивідблисковою поверхнею. Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 80 кд /кв.м.


Повітряно-тепловий режим, захист від шуму і вібрації

У кабінетах та класах, обладнаних персональними комп'ютерами, температу­ра повітря повинна бути 19,5º±0,5 º С, відносна вологість повітря 60%±5%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від пра­цюючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см. повітря. Заміри на дотримання відповідного рівня іонізованості повітря повинні регулярно проводити працівники державної санітарної служби, які мають для цього відповідне обладнання.

В кабінетах та класах, обладнаних персональними комп'ютерами, повинен бути за­безпечений 3-кратний обмін повітря за 1 годину. Це забезпечується за рахунок проведення своєчасного провітрювання, використання систем примусової вентиляції. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах та класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, на які є дозвіл державної санітарно-гігієнічної служби на використання в навчальних закладах.

За певних порушень у роботі охолоджувальної системи блока живлення, процесора, відеокарти, чипсетів, жорстких дисків, використанні бракованих оптичних дисків тощо персональний комп’ютер може стати джерелом підвищеного шуму та вібрації. Санітарними нормами встановлено, що рівень звуку (шуму) в приміщенні з ПК не повинен перевищувати 45 дБА, а рівень вібрації на робочих місцях не більше від 72 дБ W.


Вимоги до обладнання та організації робочого місця

У навчальних закладах і вдома повинні бути забезпечені санітарно-гігієнічні і технічні вимоги до обладнання і організації робочого місця. Перш за все, слід звернути увагу на добір меблів відповідно до зросту учнів

Вимоги до меблів та розміщення пристроїв комп’ютера:

  • одномісний стіл і стілець повинні бути виконані з дотриманням вимог пп.8.5, 8.6 ДСанПіН 5.5.6.009-98 і враховувати зросто-вікові особливості учнів;

  • стіл учня повинен мати дві різновисотні горизонтальні поверхні – робочу і додаткову. Ширина і глибина робочої поверхні столу та додаткової поверхні повинні забезпечувати виконання роботи у межах моторного поля і мати розміри 750х600 мм та 750х350 мм відповідно. Висота обох поверхонь повинна регулюватися у межах 460÷760 мм. Стіл повинен допускати кріплення до підлоги або фіксування його положення іншим чином. Допускається використання стандартних учнівських столів при врахуванні зросто-вікових особливостей учнів і особливостей розміщення монітору;

  • стілець учня повинен забезпечувати зміну висоти сидіння у межах 260÷460 мм, він повинен мати спинку;

  • екран монітора в залежності від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400÷800 мм від очей. Площина екрану монітору повинна бу­ти перпендикулярною до нормальної лінії зору. При цьому повинна бу­ти передбачена можливість переміщення монітору навколо вертикальної осі в межах ±30 градусів (справа наліво) та нахилу вперед до 85 градусів і назад до 105 градусів з фіксацією в цьо­му положенні.


Вимоги до пристроїв комп’ютера:

  • клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору (тобто не рекомендовано використання ноутбуків) для забез­печення можливості її оптимального розташування та прийняття робочої пози. Висота клавіатури на рівні середнього ряду клавіш не повинна пере­вищувати 30 мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100÷300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу на панелі клавіатури має знаходитись у межах від 5 градусів до 15 градусів, для цього використовуються спеціальні ніжки клавіатури;

  • монітор повинен відповідати вимогам загальновизнаних стандартів ергономічності і безпечності, які позначаються як TCO'951, TCO'99 або TCO'03. Цифри в позначенні вказують на рік затвердження стандарту. За вимогами Міністерства освіти і науки України з 2007 року в навчальні заклади не можуть бути поставлені монітори, що не відповідають вимогам TCO'99. З параметрів роботи моніторів з електронно-променевою трубкою найбільш важливим є частота вертикальної розгортки, яка згідно з TCO'03 повинна становити не менше 85 Гц. Монітор не повинен мати місць з розмитим, нечітким зображенням, з різним рівнем яскравості, не повинен спотворювати вертикальні чи горизонтальні прямі. Детальніше вимоги до моніторів описані в статті [116];

Санітарні норми [20] визначають вимоги до розмірів прописних літер на екранах моніторів. Вони залежать від відстані до монітора та від віку учнів Допустимі і рекомендовані розміри прописних літер по­винні відповідати значенням, які наведені в табл.5.


Таблиця 5.

^ Вік (клас) учня користувача відео монітора

Кутовий розмір (висота) прописних літер, цифр, кутових мінут

граничний (не менше)

рекомендований

6-7 років(1 клас)

45

50-70

7-8 років(2 клас)

35

40-60

8-10 років (3-4 класи)

28

30-40

11-15 років (5-7 класи)

22

25-32

16-18 років і старше (8-10класи, студенти)

16

22-30

Якщо провести відповідні перерахунки, то значення таблиці 5 можна подати у вигляді:

Таблиця 6. Рекомендована висота прописних літер на екрані монітора і при демонстрації для всього класу на відповідному екрані

^ Вік (клас) учня користувача відео монітора

Рекомендована висота прописних літер, цифр (в мм) при відстанях до екрану

40 см

80 см

1150 см

6-7 років(1 клас)

7 мм

13 мм

200 мм

7-8 років(2 клас)

6 мм

11,5 мм

170 мм

8-10 років (3-4 класи)

4 мм

8 мм

115 мм

11-15 років (5-7 класи)

3,4 мм

6,7 мм

95 мм

16-18 років і старше (8-10класи, студенти)

3 мм

6 мм

80 мм

Відстані в цій таблиці вибрані відповідно до рекомендованих відстаней від очей учнів до екрану (від 40 до 80 см), а також взята відстань від останньої парти до дошки або до екрану, на який проектується зображення за допомогою технічних засобів.

В останні роки комп’ютерні фірми почали випускати різноманітне комп’ютерне обладнання для навчальних потреб. З'явилися так звані мобільні комп’ютерні комплекси на основі портативних комп’ютерів типу ноутбук. Навчальним закладам слід зважати на те, що існуючими санітарними нормами заборонено постійно використовувати ноутбуки в навчальному процесі. Відповідно до пункту 8.4. вже згадуваних Державних санітарних правил та норм [20]: "клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітору для забез­печення можливості її оптимального розташування та прийняття робочої пози".

Робоча поза учня при роботі з комп’ютером:

  • спина і ноги повинні мати опору, це досягається за рахунок спинки стільця та підставки для ніг;

  • спина повинна бути рівною, голова трохи опущена. Рекомендують кут нахилу голови – не більше 200. У цьому випадку значно знижується навантаження на шийний відділ хребта;

  • руки повинні вільно лежати на клавіатурі або утримувати маніпулятор, у ліктьових суглобах повинен утворюватись кут трохи більший за 900;

  • при роботі з клавіатурою або маніпулятором миша руки в зап'ясті не повинні бути в напрузі, тобто вільно звисати трохи вниз.

Звичайно, необхідно привчати дитину контролювати свою позу – правильно сидіти потрібно і за звичайним столом.


Організація навчально-виховного процесу

Санітарні норми регламентують тривалість безперервної роботи з персональним комп’ютером та режим роботи. Рекомендується індивідуальний режим роботи з ПК. Це забезпечує самостійний вибір учнем темпу роботи з комп’ютером. При нав’язаному режимі роботи під керівництвом учителя ("роби як я") або нав’язаним темпом виконання вказівок комп’ютерної програми тривалість безперервної роботи з комп’ютером повинна бути зменшена відносно максимальних норм.

Безперервна робота з екраном ПК повинна бути не біль­ше:

- для учнів X-XІ класів на 1-й годині занять до 30 хвилин, на 2-й годині занять - 20 хвилин;

- для учнів VІІ-ІX класів - 20-25 хвилин;

- для учнів VІ-VІІ класів - до 20 хвилин;

- для учнів ІІ-V класів - 15 хвилин.

Для навчання дітей 6 років роботі з ПК безперервні заняття в індивідуальному ритмі не повинні бути більше 10 хвилин.

Передбачається, що після зазначеного терміну повинні проводитись активні перерви з руховою гімнастикою і гімнастикою для очей.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25



Схожі:

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconРозклад занять тренінгу Методика викладання інформатики в початковій школі
Методика викладання інформатики в початковій школі для вчителів Гуляйпільського району

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconРозклад занять тренінгу Методика викладання інформатики в початковій школі
Методика викладання інформатики в початковій школі для вчителів Новомиколаївського району

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconРозклад занять тренінгу Методика викладання інформатики в початковій школі
Методика викладання інформатики в початковій школі для вчителів Оріхівського району

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconТренінгу Методика викладання інформатики в початковій школі
Методика викладання інформатики в початковій школі для вчителів Якимівського району

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі icon«Методика навчання української мови в початковій школі»
Мета курсу «Методика навчання української мови в початковій школі» полягає в ознайомленні з метою, засадами, змістом, формами та...

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconПроблема: «Впровадження здоров'язберігаючих технологій в навчально-виховний процес у початковій школі»
...

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconТренінгу Методика викладання інформатики в початковій школі

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconТренінгу Методика викладання інформатики в початковій школі

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconТренінгу Методика викладання інформатики в початковій школі

Методика використання інформаційних технологій у початковій школі iconРозклад занять тренінгу Методика викладання інформатики в початковій школі

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©lit.govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи